ua

Анато́лій Лук'я́нов

Добавить новую картинку!
Дата народження:
07.05.1930
Дата смерті:
09.01.2019
Поховання дата:
11.01.2019
По батькові:
Іва́нович
Додаткові імена:
Anatoly I Lukyanov, Анатолий Лукьянов, Anatolij Łukjanow
Категорії:
, Віршописець, Депутат Парламенту, Державний діяч, Державний та компартійний діяч, Заступник, Комуніст, Політбюро ЦК КПРС, Професор, ЦК КПРС, Член ЦК КПРС, Юрист
Кладовище:
Москва, Троєкурівський цвинтар

Анато́лій Іва́нович Лук'я́нов (7 травня 1930 року, Смоленськ, РРФСР, СРСР — 9 січня 2019 року, Москва, Росія) — радянський партійний і державний діяч, російський політик.

Останній Голова Верховної Ради СРСР (березень 1990 — вересень 1991), спочатку сподвижник першого і останнього Президента СРСР Михайла Горбачова, потім його опонент. З серпня 1991 по грудень 1992 року перебував під вартою у справі ГКЧП, був звинувачений у змові з метою захоплення влади й перевищенні влади, але в подальшому був амністований разом з іншими обвинуваченими у цій справі. Депутат Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації з 1993 по 2003 роки від КПРФ. Поет.

Доктор юридичних наук (1979), професор МДУ імені Ломоносова (з 2004 року). Заслужений юрист Російської Федерації (2012).

Биография

Народився в сім'ї військовослужбовця. Батько загинув на фронті. Трудову діяльність розпочав у 1943 р. робочим оборонного заводу.

Школу закінчив у 1948 році з золотою медаллю. Як пише про Лук'янова в журналі «Русская жизнь» Олег Кашин: «В Москву з Смоленська він приїхав подаючим надії поетом, в активі якого були публікації в газетах на батьківщині і доброзичливий відгук Олександра Твардовського».

Закінчив юридичний факультет МДУ (1953), аспірант там же в 1953—1956 роках.

У 1956—1961 — старший консультант юридичної комісії при Раді Міністрів СРСР. У 1957 році був направлений юрисконсультом в Угорщину, потім — у Польщу. 1961—1976 — старший референт, заступник завідувача відділу Президії Верховної Ради СРСР з питань роботи Рад. У 1976—1977 рр. брав участь у підготовці проекту Конституції СРСР 1977 р.

У 1977—1983 роках начальник секретаріату Президії Верховної Ради СРСР. У 1981—1986 — член Центральної ревізійної комісії КПРС. У 1983—1985 роках перший заступник завідувача, а в 1985—1987 роках завідувач Загального відділу ЦК КПРС. У 1987—1988 роках завідувач відділу адміністративних органів ЦК КПРС.

Докторську дисертацію захистив у 1979 році на тему «Державне право». У 1983 році присвоєно військове звання підполковник запасу.

З 1984 року — депутат Верховної Ради РРФСР, голова комісії законодавчих ініціатив.

В 1986—1991 — член ЦК КПРС. Секретар ЦК КПРС (28 січня 1987 року — 30 вересня 1988 року). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС (30 вересня 1988 року — липень 1990 року).

З 1985 року — депутат Верховної Ради СРСР, з 1989 р. по 1992 р. — народний депутат СРСР від КПРС, увійшов до складу ВР СРСР.

З жовтня 1988-го по травень 1989-го перший заступник голови Президії Верховної Ради СРСР. У 1989 році обраний 1-м заступником Голови Верховної Ради СРСР.

15 березня 1990 року Михайло Горбачов був обраний З'їздом народних депутатів Президентом СРСР. На посаді голови Верховної Ради його змінив Лук'янов.

Участь у діяльності ГКЧП

Анатолій Лук'янов у своїх спогадах пише, що не вважав введення надзвичайного стану абсолютно виправданим. Про це він прямо говорив учасникам наради, що проходила в кабінеті прем'єр-міністра СРСР Валентина Павлова пізно ввечері 18 серпня. Сам він до складу Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС) не входив.

20 серпня група російських керівників (Руцький, Хасбулатов, Силаєв) зустрічалася в Кремлі з Анатолієм Лук'яновим.

В ході зустрічі з російської сторони були висунуті вимоги, які зводилися до припинення діяльності ГКЧП, повернення до Москви Горбачова, але особливих загроз при цьому не висловлювалося. У Лук'янова склалося враження, що ці вимоги не носили ультимативного характеру". Відсутність ультимативності у вимогах відвідувачів Кремля говорило про їх бажання не загострювати ситуацію і тим самим утримати гекачепістів від спроб силових дій, а також не квапити події, тобто продовжити невизначеність ситуації, вигідною Білому дому. Колишній член ГКЧП Олег Бакланов зазначав: «Лук'янов займав дуже м'яку позицію, в той час як від Верховної Ради залежало дуже багато». Сам Лук'янов визнавав: «я не входив у ГКЧП з самого початку — у мене були інші погляди». Бакланов також там же відзначав той факт, що Лук'янова заарештували пізніше всіх інших учасників ГКЧП. За власним думку Лук'янова, його заарештували тому що «Горбачов і Єльцин боялися, що, якщо V З'їзд народних депутатів СРСР проведе він, депутати можуть звести нанівець всі результати серпневої перемоги демократії».

29 серпня Верховна Рада СРСР дала згоду на притягнення свого голови до кримінальної відповідальності і на його арешт.

З 29 серпня 1991 року по 14 грудня 1992 року Він перебував у слідчому ізоляторі «Матроська тиша», після чого він був звільнений під підписку про невиїзд. 4 вересня 1991 був звільнений від обов'язків Голови Верховної Ради СРСР.

2 січня 1992 року депутатські повноваження Лук'янова були припинені у зв'язку з розпадом СРСР.

Спочатку Лук'янову пред'явили звинувачення в зраді Батьківщини. У листопаді обвинувачення було змінено на «змова з метою захоплення влади й перевищенні владних повноважень». Давати показання по справі ГКЧП він відмовився, оскільки не вважав себе винним і не міг контактувати з людьми, які, ігноруючи презумпцію невинності, вже в ході перших слідчих дій оголосили його «кримінальним злочинцем». Проти арешту Лук'янова виступив його колега, голова Верховної Ради РРФСР Руслан Хасбулатов, який через 2 роки теж опиниться за ґратами. У серпні 1992 прокуратура знову, тепер уже в третій раз, вирішила змінити свій підхід, повернувшись до звинуваченням у «зраді Батьківщини» і додавши до нього ще різного роду посадові злочини.

1 травня 1993 р. разом з колишніми членами ГКЧП Геннадієм Янаєвим і Володимиром Крючковим брав участь у демонстрації, яка закінчилася сутичкою з міліцією.

23 лютого 1994 року постановою Державної Думи була оголошена амністія для всіх членів та прихильників ГКЧП, і кримінальну справу було припинено.

Депутат Державної думи

У грудні 1993 року обраний депутатом Державної Думи першого скликання по одномандатному округу від Смоленської області, в 1995 році і 1999 році переобирався. У Держдумі першого скликання він був членом Комітету із законодавства і судово-правової реформи. В Держдумі другого скликання був головою Комітету із законодавства і судово-правової реформи. В Держдумі третього скликання з січня 2000 року по квітень 2002 року був головою, а після квітня 2002 року до кінця скликання — член Комітету з державного будівництва.

КПРФ

З 1994 по 2000 рр. — член Президії ЦК КПРФ. У 2000 р. обраний головою Консультативної ради при ЦК КПРФ, з 2008 р. — почесний голова Консультативної ради при ЦК КПРФ.

Викладацька робота

З 2004 року професор кафедри конституційного і муніципального права юридичного факультету МДУ імені М. В. Ломоносова.

Дійсний член Петровської академії наук і мистецтв, Академії адвокатури та Міжнародної академії інформатизації при ООН.

Особисте життя

Дружина — Л. Д. Лук'янова (нар. 1931), доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент РАН.

Нагороди

    • Дочка — Олена (нар. 1958), доктор юридичних наук, професор кафедри конституційного та муніципального права ВШЕ.
  • орден Жовтневої революції
  • орден Трудового Червоного Прапора
  • Заслужений юрист Російської Федерації
  • медаль ЦК КПРФ «90 років Великої Жовтневої соціалістичної Революції»
  • інші медалі
  • зарубіжні нагороди
  • Почесний громадянин міста-героя Смоленська (2000)

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Jegor  LigatschowJegor LigatschowКоллега29.11.192007.05.2021
        2Владимир  ДолгихВладимир ДолгихКоллега05.12.192408.10.2020
        3Евгений  ТяжельниковЕвгений ТяжельниковКоллега07.01.192815.12.2020
        4Юрій   ВласовЮрій ВласовКоллега05.12.193513.02.2021
        5Raissa GorbatschowaRaissa GorbatschowaЗнакомый, Противник05.01.193220.09.1999
        6Владимир  МусаэльянВладимир МусаэльянЗнакомый08.07.193928.09.2020
        7Анатолий БелоноговАнатолий БелоноговЗнакомый24.02.193907.09.2019
        8Лев ЗайковЛев ЗайковЗнакомый03.04.192307.01.2002
        9Виктор ШершуновВиктор ШершуновЗнакомый16.11.195020.09.2007
        10Владимир ГоловлевВладимир ГоловлевЗнакомый11.05.195721.08.2002
        11Леонид КравченкоЛеонид КравченкоЗнакомый10.05.193802.07.2018
        12Олег МироновОлег МироновЗнакомый05.06.193901.09.2020
        13Василий ШандыбинВасилий ШандыбинЗнакомый25.07.194130.12.2009
        14Александр ТвардовскийАлександр ТвардовскийЗнакомый21.06.191018.12.1971
        15Жорес АлферовЖорес АлферовЗнакомый15.03.193001.03.2019
        16Wladimir SemitschastnyWladimir SemitschastnyЕдиномышленник15.01.192412.01.2001
        17Valentīns PavlovsValentīns PavlovsЕдиномышленник26.09.193730.03.2003
        18Vladimirs KrjučkovsVladimirs KrjučkovsЕдиномышленник29.02.192423.11.2007
        19Gennadi JanajewGennadi JanajewЕдиномышленник26.08.193724.09.2010
        20Nikolai Jefimowitsch KrutschinaNikolai Jefimowitsch KrutschinaЕдиномышленник14.05.192826.08.1991
        21Александр  КатусевАлександр КатусевЕдиномышленник15.08.193921.08.2000
        22Сергей  АхромеевСергей АхромеевЕдиномышленник05.05.192324.08.1991
        23Boris  PugoBoris PugoЕдиномышленник19.02.193722.08.1991
        24​Валентин  Варенников​Валентин ВаренниковЕдиномышленник15.12.192306.05.2009
        25Сергій  МихалковСергій МихалковЕдиномышленник13.03.191327.08.2009
        26Руслан ХасбулатовРуслан ХасбулатовЕдиномышленник22.11.194203.01.2023
        27Олег  БаклановОлег БаклановЕдиномышленник17.03.193228.07.2021
        28Boris Nikolajewitsch JelzinBoris Nikolajewitsch JelzinПротивник01.02.193123.04.2007
        29Anatoli SobtschakAnatoli SobtschakПротивник10.08.193720.02.2000
        30Mavrik VulfsonMavrik VulfsonПротивник07.01.191808.03.2004
        Ключові слова