ua

Vilniuse veresaun

Додати зображення!
Дата:
13.01.1991

Січневі події у Вільнюсі, або штурм Вільнюської телевежі — події, що мали місце 8—13 січня 1991 у столиці Литовської РСР Вільнюсі; інтервенція — спроба вищого радянського керівництва воєнними методами повернути Литву, яка ще у березні 1990 вийшла зі складу СРСР, проголосивши свою незалежність. Кульмінацією протистояння став штурм радянськими військами та спецпризначенцями вільнюського телецентру, в ході якого загинуло 15 чоловік — 14 з числа захисників телевежі та один офіцер спецпідрозділу «Альфа».

Хід подій

Шлях до здобуття незалежності від СРСР Литва розпочала ще в 1988 зі створення суспільно-політичного руху «Саюдіс». Саме цей рух став предтечею та локомотивом національно-визвольних змагань Литовської РСР у 1990 — на початку 1991. Створення «Саюдіса» спричинило відповідну реакцію з боку місцевих комуністів та інших прорадянських сил, які започаткували рух під назвою «Vienybė-Единство-Jedność»; метою цього руху вони оголосили боротьбу з проявами литовського націоналізму та добробут у сфері економіки. «Єдінство» користувалося певною підтримкою серед місцевих національних меншин — у першу чергу росіян та поляків. Литва першою з усіх республік СРСР стала незалежною державою — це відбулося 11 березня 1990, коли Верховна Рада Литовської РСР прийняла рішення про вихід республіки зі складу СРСР. Натомість рішення Народного сейму щодо приєднання Литви до СРСР, прийняте в 1940, було визнано таким, що втратило чинність. Незадовго до цього, у березні 1990, відбулися вибори до Верховної Ради Литви, за результатами яких перемогли сили, що виступали за державну незалежність Литви. СРСР відповів на дії Литви економічною блокадою, розпочатою у квітні 1990.

У січні 1991 під керівництвом руху "Єдінство" відбулися масові акції протесту проти підвищення цін — коли уряд Казимири Прунскене відпустив ціни на продукти, що спричинило їх стрімкий ріст. У ході демонстрацій здійснювалися також спроби штурму Верховної ради Литовської РСР.

Велику занепокоєність ситуацією у Вільнюсі висловила Рада Національностей Верховної Ради СРСР, заявивши при цьому, що отримує від мешканців Литви телеграми, адресовані керівництву СРСР, у яких ті закликають навести порядок на території республіки.

8—9 січня 1991 на територію Литви було введено загін спецпідрозділу «Альфа» КДБ СРСР та 76-ту повітряно-десантну дивізію зі Пскова. Вже наступного дня, 10 січня, голова Верховної ради Литви Вітаутас Ландсберґіс отримав звернення від Михайла Горбачова, в якому останній вимагав відновити Литовську РСР. Горбачов відкрито заявив Ландсбергісу та всьому керівництву й народу Литви: «Нікуди ви не дінетеся, нікуди ви не підете!»

11 січня 1991 секретарем ЦК комуністичної партії Литви Юозасом Єрмалавічюсом та іншими було створено Комітет національного порятунку Литовської РСР. Ландсбергіс, у свою чергу, не пристав на умови ультиматуму та закликав мешканців Литви відстоювати молоду державу. Цього ж дня радянські війська та спецпризначенці встановили контроль над вільнюським Будинком друку та іншими стратегічно важливими пунктами, такими як вільнюський аеропорт. У зв'язку із загарбницькими діями військ СРСР на території Литви Вільнюс направив у Москву ноту протесту.

В цей же день залізничне сполучення з Вільнюсом було заблоковано; в ніч на 12 січня Департамент охорони краю й телефонна станція опинилися під контролем радянської армії. З «Північного містечка» — місця дислокації радянських військових — на вулиці Вільнюса періодично виїжджали колони радянської бронетехніки.

На початку доби 13 січня війська СРСР здійснили штурм телевізійного центру, телевежі та ряду об'єктів у Вільнюсі. На той час жителі Литви протягом кількох днів, у кількості від кількох десятків тисяч до кількох сотень тисяч чоловік, стояли наколо парламенту, побудувавши біля нього барикади. Радянські війська штурм парламенту Литви так і не здійснили. В результаті захоплення осередків телевізійного та радіомовлення загинуло 14 простих литовців та один боєць «Альфи», поранено близько 800 людей. Найбільше жертв було біля телевежі. За іншими даними, які наводить влада Литви, загальна кількість поранених сягає 1000 чоловік, серед них 31 — тяжко поранені.

У вільнюських січневих подіях 1991 брав участь також ЗМОП литовської столиці — після захоплення телецентру його частини намагалися здійснити штурм вільнюських об'єктів.

Після захоплення радянськими військами вільнюських телецентру і телевежі, телебачення Литви продовжило свою діяльність у Каунасі. Невдовзі ретрансляцію програм литовського телебачення почав проводити один з телевізійних каналів Швеції, завдяки чому про ситуацію у Литві стало відомо телеглядачам у всьому світі.

В обороні вільнюського Парламенту та, частково, інших об'єктів брали участь також українці Литви і добровольці з України, у тому числі студенти.

Реакція світу

Світова спільнота різко негативно відреагувала на донесену шведським телебаченням інформацію про стан справ у Литві. Події у Литві та Вільнюсі висвітлювали провідні світові ЗМІ. Керівники СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим заперечували те, що мають відношення до подій у Литві. Горбачов також заявив, що йому лише вранці доповіли про хід подій у Вільнюсі — до цього він начебто не знав про акції радянської армії у Литві. Жителі Москви, в свою чергу, висловили підтримку литовцям — 14 січня 1991 відбувся багатолюдний мітинг на Манежній площі під гаслами «Горбачев — убийца» та «Прости нас, Литва». За словами політолога Андрєя Піонтковського, мітинг на Манежній площі нараховував близько півмільйона чоловік та був найбільшим за весь час радянської «перебудови».

Негативно відреагували на введення радянських військ до Литви також уряди країн Скандинавії та Папа Римський.

Радянська агресія в Литві була засуджена також парламентами Росії, України, Білорусі, Казахстану, Московською та Ленінградською міськими радами.

Колишній голова МЗС Литви Альгірдас Саударгас, однак, припускає, що держави Заходу не чинили б спротиву повторному встановленню радянської влади на території Литви; на його думку, незалежність Литви вдалося відстояти саме завдяки зусиллям простих її мешканців.

Розслідування подій у Вільнюсі

Під час розслідування вільнюських подій з боку литовської влади у злочині проти людяності було звинувачено 69 громадян Росії, України та Білорусі, які в цей період проходили у Вільнюсі військову службу. Однак покарано було лише двох із них — лідерів литовських комуністів Міколаса Бурокявічюса та Юозаса Єрмалавічюса, які просили Михайла Горбачова ввести до Вільнюса війська СРСР. Обидва вони отримали дванадцять та вісім років позбавлення волі відповідно — після арешту, проведеного спецслужбами Литви в Мінську. До білоруської столиці вони втекли ще на початку 1991.

За словами радянського та російського журналіста Александра Нєвзорова, який у січні 1991 проводив репортажі з місця подій, у протестувальників стріляли самі ж литовці, а частина людських тіл, виявлених у місцях найзапекліших протистоянь, була привезена туди з моргів.

У листопаді 2014 прокуратурою Литви було завершено досудове слідство стосовно подій у Вільнюсі.

У січні 2016, в рамках справи щодо подій у Вільнюсі 1991 р., Генеральною прокуратурою Литви у злочинах проти людяності був звинувачений колишній міністр оборони СРСР Дмитро Язов.

Пам'ять

13 січня є пам'ятним днем; ця дата відзначається у Литві як День захисників свободи.

супутні заходи

НазваДатаМови
1Odisejs Kostanda: Ja zaudēsim Barikāžu laika dūšu, mūsu liktenis ir izlemtsOdisejs Kostanda: Ja zaudēsim Barikāžu laika dūšu, mūsu liktenis ir izlemts19.01.2024lv
2Minskā, Baltkrievija, protestos pret prezidenta vēlēšanu rezultātiem- pirmais upurisMinskā, Baltkrievija, protestos pret prezidenta vēlēšanu rezultātiem- pirmais upuris10.08.2020lv
3
Altaja novadā, Krievijā kādā tūristu bāzes istabiņā atrasti 4 līķi31.07.2020lv
4Russia's newest Su-57 fighter crashed during a test flight in the far eastern Khabarovsk regionRussia's newest Su-57 fighter crashed during a test flight in the far eastern Khabarovsk region24.12.2019en, lv, ru
5Stavropoles novadā, Krievijā nokritusi militārā lidmašīna SU-25UB. Abi piloti katapultējušies, taču atrasti mirušiStavropoles novadā, Krievijā nokritusi militārā lidmašīna SU-25UB. Abi piloti katapultējušies, taču atrasti miruši03.09.2019lv, ru
6Sīrijā notriekts krievu militārais helikopters Ka-52. Apkalpe gājusi bojāSīrijā notriekts krievu militārais helikopters Ka-52. Apkalpe gājusi bojā07.05.2018lv
7Pēc Krievijas iebrukuma Ukrainā, lai mazinātu spriedzi reģionā, Baltijas valstīs tiek izvietotas dažādu NATO valstu karaspēka vienībasPēc Krievijas iebrukuma Ukrainā, lai mazinātu spriedzi reģionā, Baltijas valstīs tiek izvietotas dažādu NATO valstu karaspēka vienības02.02.2017lv
8Russia bath lotion Boyarishnik kills 62 drinkers in Irkutsk, 57 hospitalisedRussia bath lotion Boyarishnik kills 62 drinkers in Irkutsk, 57 hospitalised19.12.2016en, lv, ru
9Krievijā nošauti 2 ceļa policistiKrievijā nošauti 2 ceļa policisti09.10.2016lv, ru
10Rīgā tiek demontēts Ļeņina piemineklisRīgā tiek demontēts Ļeņina piemineklis24.08.1991lv
11Серпневий путчСерпневий путч19.08.1991de, ee, en, fr, lt, lv, pl, ru, ua
12"Barikāžu laika" beigas. Sēru diena un tiek glabāti nogalinātie"Barikāžu laika" beigas. Sēru diena un tiek glabāti nogalinātie25.01.1991lv
13Latvijas AP sāk veidot vienotu valsts pašaizsardzības komisijuLatvijas AP sāk veidot vienotu valsts pašaizsardzības komisiju18.01.1991lv
14Trauksme uz barikādēm Trauksme uz barikādēm 17.01.1991lv
15OMON uzbrukumi IeM kursantiem - Minskas Augstākās milicijas skolas Rīgas filiālei Zeļļu ielā 8OMON uzbrukumi IeM kursantiem - Minskas Augstākās milicijas skolas Rīgas filiālei Zeļļu ielā 815.01.1991lv
16PSKP ģenerālsekretārs nosoda Baltiju par separātisma ideju izplatīšanuPSKP ģenerālsekretārs nosoda Baltiju par separātisma ideju izplatīšanu16.11.1990lv
17Oto Lācis: Atvadas no Latvijas kompartijasOto Lācis: Atvadas no Latvijas kompartijas19.07.1990lv
18The first Godmanis cabinet was the government of Latvia from 7 May 1990 to 3 August 1993The first Godmanis cabinet was the government of Latvia from 7 May 1990 to 3 August 199307.05.1990en, lv, ru
19Lietuva paskelbė atkurianti visišką valstybės suverenitetąLietuva paskelbė atkurianti visišką valstybės suverenitetą11.03.1990lt, lv
20Nacionāli noskaņota latviešu grupa novāc kokus, kuri aizsedz Latvijas Prezidenta J. Čakstes pieminekliNacionāli noskaņota latviešu grupa novāc kokus, kuri aizsedz Latvijas Prezidenta J. Čakstes pieminekli08.05.1988lv

Карта

    Осіб

    Назва Народився / С / В Помер Мови
    1Darius  GerbutavičiusDarius Gerbutavičius14.07.197313.01.1991lt, ru
    2Virginijus DruskisVirginijus Druskis01.06.196913.01.1991lv
    3Viktoras  ŠatskichasViktoras Šatskichas28.04.196913.01.1991lt, lv, pl, ru
    4
    Rolandas Jankauskas00.00.196913.01.1991lv
    5Лорета  АсанавічютеЛорета Асанавічюте22.07.196713.01.1991en, lt, lv, pl, ua
    6
    Rimantas Juknevičius00.00.196613.01.1991lv
    7Aleksandrs DemčenkoAleksandrs Demčenko06.01.195412.02.2020lv, ru
    8Alvydas KanapinskasAlvydas Kanapinskas00.00.195213.01.1991lv
    9Juris PodnieksJuris Podnieks05.12.195023.06.1992de, en, lv, ru
    10Pāvels GračovsPāvels Gračovs01.01.194823.09.2012lv, ru
    11Джохар  ДудаєвДжохар Дудаєв15.02.194421.04.1996de, ee, en, fr, lt, lv, pl, ru, ua
    12Boris  PugoBoris Pugo19.02.193722.08.1991de, ee, en, fr, lt, lv, pl, ru
    13Algirdas BrazauskasAlgirdas Brazauskas22.09.193226.06.2010de, en, fr, lt, lv, pl, ru
    14Michail  GorbatschowMichail Gorbatschow02.03.193130.08.2022de, en, fr, lt, lv, pl, ru
    15Boris Nikolajewitsch JelzinBoris Nikolajewitsch Jelzin01.02.193123.04.2007de, en, fr, lv, pl, ru
    16​Валентин  Варенников​Валентин Варенников15.12.192306.05.2009de, en, lv, pl, ru, ua
    ключові слова