Владисла́в I Локе́тек

Владисла́в I Локе́тек (пол. Władysław I Łokietek, між 3 березня 1260 і 19 січня 1261 - †2 березня 1333) — князь брест-куявський (з 1275), польський король з династії П'ястів (з 1320).

Син куявського князя Казимира, батько короля Казимира ІІІ Великого.

У 1288 році став князем Серадзьким, у 1289 — князем Сандомирським (1289-1292). У 1292-1300 роках визнавав себе васалом чеського короля Вацлава ІІ. З правління Владислава було покладено початок політичному об'єднанню Польщі. При підтримці польського лицарства і частини міщан зумів об'єднати під своєю владою Малу Польщу, Помор'я і Велику Польщу (1296).

У 1300 році король Чехії Вацлав ІІ вторгся у Польщу і став її королем (1300-1305). Владислав Локетек втік у вигнання за межі Польщі (1300-1304).

Після смерті Вацлава ІІ у 1305 році Локеток відновив свою владу над Куявією, Серадзом, Сандомиром, Ленчицею, а 1306 року після смерті Вацлава ІІІ (сина Вацлава ІІ) — і Краковом. Придушив повстання німецького бюргерства у Познані (1310) і Кракові (1311), яке виступало проти зміцнення королівської влади і об'єднання Польщі. У 1314 році приєднав до своїх володінь Великопольське князівство. 1320 року коронований у Кракові.

Однак у 1307-1309 роках не зміг завадити захопленню Бранденбургом і Тевтонським Орденом Східного Помор'я. Підтримував союзницькі зв'язки з галицько-волинськими князями Андрієм II та Левом II. Ведучи війни проти Бранденбургу (1316-1317 і 1326-1329) і Тевтонського ордену (1327-1332) уклав воєнний союз з Угорським королівством і Великим князівством Литовським. 1331 року розбив війська Ордену біля с. Пловців.

Помер 2 березня 1333 року в Кракові під час переговорів з Орденом про повернення Польщі Помор'я.

Цікаві факти

Владислав Локетек є Польським королем, який був коронований у найстаршому віці — 59 років. Свою назву «Локетек» отримав (за легендою) через невисокий зріст — по лікоть.