ua

Леон Нємчик

Добавить новую картинку!
Дата народження:
15.12.1923
Дата смерті:
29.11.2006
Додаткові імена:
Leon Niemczyk, Леон Немчик
Категорії:
Aктор, Учасник Другої світової війни
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Łódź, Stary Cmentarz

Лео́н Стані́слав Нє́мчик (пол. Leon Stanisław Niemczyk; *15 грудня 1923, Варшава — †29 листопада 2006, Лодзь) — один із найвидатніших польских акторів театру та кіно.

Українському глядачу відомий роллю у польсько-радянському фільмі «Академія пана Ляпки».

У часи Другої світової війни майбутній актор брав активну участь у діяльності Руху Опору. Служив у 444 батальйоні Третьої армії США генерала Джорджа Паттона. Після закінчення Другої світової війни він якийсь час служив в американському секторі окупованої Німеччини, потім повернувся до Польщі. При спробі утекти з країни його заарештували, потрапив у в'язницю. Нємчик був відомий як критик комуністичного режиму, що, на думку його колег, закрило йому дорогу до великих ролей.

У післявоєнний час працював у Пересувному театрі музичної комедії (Objazdowy Teatr Komedii Muzycznej) у Варшаві (1948). Акторську освіту здобув Державній вищій акторській школі (нині Театральна академія ім. Олекскандра Зельверовича) у Варшаві, де у 1952-му році склав випускні іспити.

У послужному списку артиста гра у таких театрах: Театр «Узбережжя» (Teatr Wybrzeże) у Ґданську — 1949 р., з 1950-го три роки виступав у Театрі Поморської землі (Teatr Ziemi Pomorskiej) у Бидґощі та у період між 1953–1979 у Загальному театрі (Teatr Powszechny) Лодзя. З 1979 року зосередився більше на роботі у кіно.

Кінокар'єра

Леон Нємчик був дуже продуктивним актором. За приблизно 50 років роботи у кіно зіграв більш ніж у 400 польських фільмах та 150 фільмах німецького, французького, чехословацького, югославського виробництва. Найвідомішими кінороботами актора є «Потяг (інша назва „Загадковий пасажир“)» режисера Єжи Кавалеровича, одна з головних ролей у номінованому на Оскар фільмі «Ніж у воді» Романа Полянського, досить відомий у радянські часи фільм «Хрестоносці» та «Рукопис, знайдений у Сарагосі». Розглядав усі пропозиції на гру та не цурався навіть епізодичних ролей.

Леон Нємчик залишив помітний слід у німецькому кінематографі. Актор був тісно пов'язаний з кіностудією ДЕФА (Deutsche Film-Aktiengesellschaft) у НДР, зігравши у понад 100 фільмах.

У 1998 році актор удостоївся власної зірки на «Алеї зірок» у м. Лодзь.

Одна з останніх робіт Нємчика в кіно — епізод у фільмі «Внутрішня імперія» («Inland Empire») Девіда Лінча. Під час роботи над цією картиною актор дізнався про смертельний діагноз — рак легенів.

Сім'я

Був братом Людвіга (солдат Армії Крайової) та Вацлава Нємчиків, дядьком краківського письменника і художника Кшиштофа Нємчика та акторки Моніки Нємчик. Двічі був одружений, від першого шлюбу є донька Моніка.

Вибрана Фільмографія

  • Справа пілота Мареша/ Sprawa pilota Maresza (1956)
  • Eroica. Symfonia bohaterska w dwóch częściach (1958)
  • База мертвих людей/ Baza ludzi umarłych (1958)
  • Потяг (Загадковий пасажир)/ Pociąg (1959), у ролі Єжи
  • Хрестоносці/ Krzyżacy (1960)
  • Ніж у воді/ Nóż w wodzie (1961) — номінація на Оскар за найкращий фільм іноземною мовою
  • Odwiedziny prezydenta (1961), у ролі Вітольда
  • Agnieszka 46 (1964)
  • Рукопис, знайдений у Сарагосі/ Rękopis znaleziony w Saragossie (1964)
  • Sposób bycia (1965), у ролі Владека Горного
  • Znaki na drodze (1969)
  • Прийом на 10 осіб плюс ще на три/ Przyjęcie na dziesięć osób plus trzy (1973)
  • Потоп/ Potop (1974), у ролі Карла Х Густава
  • Невидима камера/ Niewidzialna kamera (телесеріал) (1973–1979), кіностудія ДЕФА
  • За власним бажанням/ Na własną prośbę (1980), у ролі Стельмашка
  • Ва-банк/ Vabank (1981), у ролі ювеліра
  • Wielki Szu (1982)
  • Академія пана Ляпки/ Akademia Pana Kleksa (1984), у ролі Філіпа Голажа
  • Mokry szmal (1985)
  • Лебедина пісня/ Łabędzi śpiew (1988), у ролі генерала Еміля Августа Фільдорфа
  • Pan Samochodzik i praskie tajemnice (1989), у ролі Боба Сміта
  • Łowca. Ostatnie starcie (1993)
  • Дерева/ Drzewa (1995), у ролі Професора
  • Містечко/ Miasteczko (телесеріал) (1999–2000)
  • Poranek kojota (2001)
  • Po sezonie (2006)
  • Ranczo (телесеріал) (2006–2009)

Цікаві факти

  • У деяких газетах та біографіях міститься неправдива інформація про нібито шість шлюбів актора.
  • Полюбляв футбол та був уболівальником футбольного клубу «ЛКС Лодзь» (ŁKS Łódź).

Нагороди

  • 1969 — Державна нагорода НДР за найкращу роль року у фільмі «Час кохати» (Zeit zu leben)
  • 1999 — відзнака «Кавалер Ордену Відродження Польщі» (Krzyż Kawalerski Orderu Odrodzenia Polski)
  • 2002 — нагорода «Золота Жаба» на 10 Міжнародному фестивалі кіноакторської майстерності у м. Лодзь
  • 2004 — спеціальна телевізійна нагорода «Телекамера 2004» — «Złote Spinki» (Золоті Запонки)
  • 2007 — Польська кінонагорода «Орел» в категорії «Найкраща головна чоловіча роль»

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        10.10.1968 | Sekunden entscheiden

        Розмістити спогади

        02.09.1974 | Premiera filmu "Potop"

        Potop – polski film kostiumowy z 1974 roku w reżyserii Jerzego Hoffmana, będący trzecią ekranizacją powieści Henryka Sienkiewicza pod tym samym tytułem. Akcja filmu toczy się podczas potopu szwedzkiego w Rzeczypospolitej Obojga Narodów, a jego głównym bohaterem jest awanturniczy chorąży Andrzej Kmicic, który zostaje okryty hańbą wskutek podpalenia wsi oraz kolaboracji ze środowiskami proszwedzkimi; wskutek tego zmienia swe nazwisko, pod którym próbuje naprawić swe krzywdy i przeżywa zmianę swej osobowości.

        Розмістити спогади

        Ключові слова