ua

Ян Кароль Ходкевич

Добавить новую картинку!
Дата народження:
00.00.1560
Дата смерті:
24.09.1621
Додаткові імена:
Jan Karol Chodkiewicz, Ян Кароль Ходке́вич, Jans Karols Hodkevičs, Ян Кароль Ходкевич, Hodkēvičs, Hodkevičs, Jonas Karolis Chodkevičius
Категорії:
Військова людина, Герой нації, Гетьман, Граф
Громадянство:
 литовець
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Ян Кароль Ходкевич (пол. Jan Karol Chodkiewicz; 1560 — 24 вересня 1621, Хотин) — визначний польський військовий і політичний діяч литовсько-руського походження, Великий гетьман литовський (1605–1621). Граф на Шклові, Миші, Бихові.

З життєпису

Син віленського каштеляна Яна Ієроніма Ходкевича та Кристини Зборовської. Навчався у Віленському університеті (Академії), у 1586—1589 роках разом з братом Олександром вивчав філософію і право в єзуїтській академії Інгольштадта (Баварія). Вивчав військове мистецтво в Італії та Мальті, перебував на іспанській військовій службі, воював у Нідерландах, де мав можливість особисто познайомитися з герцогом Альбою і Моріцем Оранським.

Служба

Службу у війську Речі Посполитої почав після повернення в 1590 році. 1595 року мав власні роти в 50, потім — 100 коней. Під командуванням гетьмана Станіслава Жолкевського брав участь в придушенні повстання Северина Наливайка (1594–1596) разом з князями Ружинським, Вишневецьким (битва під Каневом 14 квітня, облога козацького табору під Лубнами 25 травня — 7 червня).

Брав участь у походах 1600 року до Молдови під командуванням гетьмана Яна Замойського (як, зокрема, молоді Збаразькі, Тарновські. В 1600 (чи 1601) році став польним гетьманом Великого князівства Литовського.

Воював проти шведів у 1601–1605 роках. У 1601 році разом з Христофором Радзивіллом отримав славетну перемогу над шведами в битві під Кокенгаузеном. В 1604 році узяв Дерпт (нині Тарту, Естонія), двічі розбив шведські війська. За отримані перемоги в березні 1605 року отримав посаду великого гетьмана Великого князівства Литовського. У середині вересня 1605 року на чолі польського війська розбив шведську армію в битві під Кірхгольмом (Саласпілс). Ходкевич мав близько 4 тис. війська — в основному важку кавалерію (гусарів). Шведське військо налічувало близько 11 тис. чоловік, з них 8,5 тис. становили піхотинці. Ходкевичу вдалося розгромити шведів протягом трьох годин завдяки вдалому застосуванню важкої кавалерії: виманивши противника з його укріплених позицій удаваним відступом, війська Ходкевича зім'яли наступ шведської піхоти та за підтримки артилерії розгромили основні сили противника. Король Карл IX був вимушений тікати з поля бою, а шведська армія, припинивши облогу Риги, повернулася назад до Швеції. Ходкевич отримав вітальні листи від папи римського Павла V, імператора Священної Римської імперії Рудольфа II Австрійського, короля Англії Якова I Англійського, турецького султана Ахмеда I і перського шаха Аббаса I.

На початку рокошу Зебжидовського зберігав нейтралітет, але після приєднання до рокошан Яна Радзивілла, який був ворогом Ходкевичів, підтримав короля. 6 липня 1607 року в вирішальній битві під Ґузовим королівська армія розгромила рокошан; Ходкевич командував військами правого флангу.

1 березня 1609 року двохтисячна армія під його командуванням взяла Пернов (нині Пярну), потім повернула до Риги, де його кавалерія розбила передові війська шведів, що змусило шведського головнокомандувача графа Мансфельда відступити від Риги. Взяття фортеці Динамюнде і перемога невеликого польсько-литовського флоту над переважаючим шведським флотом забезпечили Речі Посполитій домінування в цьому регіоні.

В квітні 1611 року, під час Польсько-московської війни 1609—1618 років виступив на Псков, 5 тижнів облягав Псково-Печерський монастир, однак взяти його не зміг, і відступив. На початку осені 1611 року очолив війська для допомоги польсько-литовському гарнізону в Московському Кремлі. Зібравши в Шклові припаси та амуніцію, також близько 2500 війська, 6 жовтня підійшов до Москви, але після кількох сутичок з загонами 1-го ополчення Дмітрія Трубєцкого пробитися в Кремль з припасами не зміг, хоча врятував польсько-литовський гарнізон Кремля. Зібравши новий припас, 18 грудня таки пробився до кремлівського гарнізону.

В вересні 1612 знову намагався пробитися до Кремля з припасами і, хоча кілька частин пробилися до Кремля, припаси доставити не зміг і відступив.

В 1613–1615 роках командував польсько-литовськими військами у новоутвореному Смоленському воєводстві.

11 жовтня 1617 року взяв фортецю Дорогобуж; через деякий час обложив і взяв Вязьму.

Навесні 1618 року були зібрані сили для нового походу на Москву. Ходкевич мав 14 тис. війська, у тому числі близько 5,5 тис. піхоти. Однак дисципліна у війську була слабкою, в рішення командування нерідко втручався королевич Владислав і його фаворити, війську не вистачало коштів на утримання. У червні 1618 року розпочав похід на Москву. На початку жовтня зайняв село Тушино (на північ від Москви). Одночасно з півдня до Москви підійшла 20 тис. козача армія гетьмана Петра Сагайдачного. У ніч на 11 жовтня польсько-литовські війська почали штурм Москви, проте напад був відбитий. В умовах наближення зими та нестачі коштів королевич Владислав погодився на переговори. 11 грудня в селі Деуліно (поблизу Троїце-Сергієва монастиря) було підписано перемир'я строком на 14 з половиною років. Згідно з його умовами, Московське Царство поступалося Смоленською землею, що увійшла до складу Великого Князівства Литовського, а також Чернігівською і Сіверською землями, що увійшли до складу польської корони.

У грудні 1620 року, після серпневої поразки під Цецорою, де загинув великий гетьман коронний Станіслав Жолкевський, польний гетьман коронний Станіслав Конецпольський потрапив у полон, Кароль Ходкевич отримав командування всіма силами Речі Посполитої. У вересні 1621 року, зібравши війська, переправився через Дністер, зайняв фортецю Хотин. Незважаючи на важке становище з продовольством, війська Ходкевича відбили всі атаки значно переважаючих військ Туреччини та Кримського ханства.

З невідомих причин своєчасно не допоміг козакам, які увірвались у турецький табір. Це призвело до відкритого вислову незадоволення. Король призначив депутатів для призначення слідства, один з яких — Якуб Собеський — звернувся до них зі схвальною промовою, що заспокоїло ситуацію. Через 3 дні король та Я. К. Ходкевич захворіли на пропасницю. 23 вересня важко хворий Ходкевич передав командування армією коронному підчашому Станіславу Любомирському.

Відхід, поховання та перепоховання

24 вересня 1621 року Ян Кароль Ходкевич помер у м. Хотин (нині Чернівецька область, Україна). Османська імперія була змушена укласти мир з Річчю Посполитою; договір був підписаний 9 жовтня 1621 року.

За одними даними, за наполяганням дружини був похований у резиденції князів Острозьких — місті Острог на Волині. За іншими — 14 жовтня 1621 у Латинській катедрі Кам'янця. 12 листопада 1622 був перепохований в Острозі, поминальні урочистості вдались не повністю: зокрема, не прибули канцлер та київський воєвода.

За К. Несецьким, 1723 року після закінчення Північної війни був урочисто перепохований з дружиною в домініканському костелі Успіння Діви Марії Острога.

Особисте життя

Перша дружина — Зоф'я Мелецька (1600 року згадана як власниця Коропця).

Фундатор
  • 1603 року заснував у своїх володіннях в містечку Кретинга бернардинський монастир, в 1610—1617 було побудовано костел. В 1609 році поряд з Кретинґою заснував місто під назвою Карольштадт, надав йому магдебурзьке право і герб з зображенням Св. Діви Марії з дитиною на руках
  • костел святого Міхала у Несвіжі
  • Був протектором майбутнього митрополита Петра Могили (1620–1621).

 

Джерело: wikipedia.org, news.lv

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Jan Hieronimowicz ChodkiewiczJan Hieronimowicz ChodkiewiczБатько00.00.153700.00.1579
        2Aleksander  ChodkiewiczAleksander ChodkiewiczДедушка00.00.147528.05.1549
        3Сигізмунд ІІІ ВазаСигізмунд ІІІ ВазаНачальник, Командир20.06.156630.04.1632

        21.10.1578 | Battle of Wenden: the turning point of the Livonian War

        Розмістити спогади

        05.03.1603 | W czasie wojny o Inflanty hetman polny litewski Jan Karol Chodkiewicz pokonał Szwedów w bitwie pod Rakvere.

        Bitwa pod Rakvere (w literaturze polskiej również bitwa pod Rakibor) – starcie, które miało miejsce 5 marca 1603 podczas wojny polsko-szwedzkiej 1600-1611.

        Розмістити спогади

        13.04.1603 | Poļu hetmanis Hodkevičs sakauj zviedru spēkus pie Tērbatas

        Розмістити спогади

        27.09.1605 | Battle of Kircholm

        Розмістити спогади

        02.03.1609 | Wojna polsko-szwedzka: kapitulacja Szwedów w oblężonej Parnawie.

        Po 6 dniach marszu z Salis (obecnie Salacgrīva) bezdrożami i lasami liczące około 2000 żołnierzy wojsko hetmana wielkiego litewskiego Jana Karola Chodkiewicza o północy z 28 lutego na 1 marca znalazło się milę od Parnawy.

        Розмістити спогади

        03.09.1612 | Battle of Moscow

        The Battle of Moscow was a series of two battles, which took place in Moscow, on September 1 and 3, 1612, during the Polish–Muscovite War (1605–18). Forces of the Polish-Lithuanian Commonwealth were commanded by Field Hetman of Lithuania, Jan Karol Chodkiewicz, while Russians were led by Dmitry Pozharsky. The battles ended in tactical Russian victory

        Розмістити спогади

        Ключові слова