ua

Інокентій Смоктуновський

Добавить новую картинку!
Дата народження:
28.03.1925
Дата смерті:
03.08.1994
По батькові:
Михайлович
Дівоче прізвище персони:
Іноке́нтій Миха́йлович Смоктунович
Додаткові імена:
Innokenti Michailowitsch Smoktunowski, Иннокентий Смоктуновский, Inokentijs Smoktunovskis, ( Инокентий ), Иннокентий Михайлович Смоктуновский, , Innokenti Smoktunovski, Innokentiy Mikhailov
Категорії:
, Aктор
Громадянство:
 поляк, єврей
Кладовище:
Der Nowodewitschi-Friedhof

Іноке́нтій Миха́йлович Смоктуно́вський (при народженні — Смоктунович; 28 березня 1925, село Тетянівка, Томська губернія — 3 серпня 1994, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно. Герой Соціалістичної Праці (1990). Народний артист СРСР (1974). Лауреат Ленінської премії (1965) за фільм «Гамлет». Учасник Німецько-радянської війни.

Образи, які створив Смоктуновський на сцені — князь Мишкін у Великому драматичному театрі, цар Федір Іванович в Малому, чеховський Іванов і Порфирій Головльов у МХАТі — увійшли до «золотого фонду» російського театрального мистецтва.

Смоктуновського називали першим інтелектуальним актором радянського кінематографа; найкращі свої ролі він зіграв у фільмах «Солдати», «Дев'ять днів одного року», «Гамлет», «Чайковський», «Дамський кравець» і в ліричній комедії Ельдара Рязанова «Бережись автомобіля».

Життєпис

Інокентій Смоктуновський народився в селі Тетянівка Томської губернії (нині Шегарський район Томської області); був другим з шести дітей у родині Михайла Петровича Смоктуновича (1899—1942) і Ганни Якимівни Махньової (1902—1985).

Існує версія, що Смоктуновичі (пол. Smoktunowicz) походять із давнього роду волинських шляхтичів і були заслані в Сибір за участь у повстанні 1863 року; однак за свідченням самого актора, його прадід не був ні шляхтичем, ні поляком, і сам він по крові білорус. В одному з інтерв'ю Смоктуновський розповідав про свого прадіда Миколу Смоктуновича (біл. Смактуновіч): «Він служив єгерем у Біловезькій пущі і 1861 року вбив зубра. Хтось доніс, і його заслали в Сибір, разом з усією сім'єю».

У 1929 — 1930-х роках батька і діда Інокентія Смоктуновського розкуркулено і репресовано. Дід Смоктуновського по матері, купець Яким Степанович Махньов, тримав магазин. Його розкуркулено, заарештовано окрвідділом ОДПУ СРСР в 1930 році, засуджено за «контрреволюційну повстанську діяльність» (стандартне звинувачення тих років) на 10 років виправно-трудових таборів і розстріляно в травні того ж року. Дід не був реабілітований до 1989 року. Батько актора Михайло Смоктунович був мельником. Його розкуркулили, засудили на рік позбавлення волі та три роки висилки. Його звинувачували в «експлуатації робочої сили» і продажу хліба за завищеною ціною. Дядька актора, Григорія Петровича Смоктуновича, розстріляли 1937 року в справі про «створення кадетсько-монархістської організації»

Томський краєзнавець Віктор Нілов, який займався дослідженням життя І. Смоктуновського, впевнений, що з цієї причини актор під час війни змінив прізвище, щоб приховати своє походження і той факт, що його родичі були репресовані. «З таким фактом у життєписі він не потрапив би в жоден московський театр, не зіграв би ні Леніна, ні Гамлета і не потрапив би в кіно…». Сам же актор казав, що змінив прізвище через немилозвучність.

Дитинство

1929 року сім'я Смоктуновичів, рятуючись від голоду, покинула село. Не бажаючи йти в колгосп і рятуючись від репресій, батьки Інокентія переїхали спочатку до Томська, потім до Красноярська, де жила рідна сестра батька, Надія Петрівна, — голодного 1932 року, не маючи власних дітей, вона взяла до себе на виховання Інокентія і його брата Володимира. Сім'я Смоктуновського так голодувала, що брат незабаром помер, а Інокентій змушений був красти на ринку, щоб вижити. Батько, обдарований неабиякою фізичною силою, працював вантажником у красноярському порту. З початком Німецько-радянської війни його призвали в армію, воював у складі 637-го стрілецького полку і в серпні 1942 року пропав безвісти, як з'ясувалося пізніше, загинув.

У 14 років Інокентій Смоктуновський вперше потрапив у театр — Красноярський драматичний театр ім. О. С. Пушкіна; багато років по тому він розповідав про перший побачений спектакль: «Тепер я вже розумію, що це було просто погано за смаком, але тоді вийшов вражений… Напевно, я був дуже добрим глядачем або в мені вже тоді заговорило єство: потрапив додому». Ще раніше, у шостому класі, почав займатися в шкільному драмгуртку, яким керував актор Синіцин. Однак після першої ж публічної вистави «Пропозиції» Антона Чехова, в якій Смоктуновський грав Ломова, його з гуртка вигнали.

В кіно і на телебаченні

Завжди впізнаваний голос Інокентія Смоктуновського звучав за кадром у багатьох ігрових і документальних фільмах, зокрема в «Дзеркалі» Андрія Тарковського, де він озвучив роль головного героя, впродовж всього фільму залишається за кадром. Він дублював Чапліна у фільмах «Вогні рампи» і «Король у Нью-Йорку»; багато працював на радіо і на телебаченні — як актор і як читець; його театральний репертуар доповнили ролі, зіграні в телевізійних виставах — «Зима тривоги нашої» Рози Сироти, «Вишневий сад» Леоніда Хейфеца, «Цезар і Клеопатра» Олександра Бєлінського та інших.

1965 року на питання, чому він віддає перевагу — театрові чи кінематографові, Смоктуновський відповідав: «І те, і інше дороге моєму серцю, але ось винести подвійний тягар воно не в змозі». У 60-х роках актор вибрав кіно, в 70-х — театр. Після повернення на сцену він як і раніше багато знімався, у найвизначніших радянських режисерів, включаючи Сергія Герасимова і Сергія Бондарчука, при цьому частіше в невеликих, а часом і необов'язкових ролях; але й серед епізодичних ролей були такі захопливі, як Плюшкін в «Мертвих душах» і Мойсей Мойсейович в «Степу».

Кінематографісти не забували про Смоктуновского навіть у ті роки, коли в Росії не знімали майже нічого; але вибір став набагато біднішим, і зніматися доводилося головним чином заради заробітку. Найбільш значною роллю останніх років став Ісаак у фільмі Леоніда Горовця «Дамський кравець», відзначений 1990 року «Нікою» як найкраща чоловіча роль, найвідомішою — кримінальний авторитет Гіля «Принц» у фільмі Віктора Сергєєва «Геній», «людина, психіка якої певно похитнулась», за визначенням самого актора. Остання кінороль Смоктуновського — полковник Фрілей у фільмі «Вино з кульбабок», роль, яку він не встиг озвучити.

Інокентій Смоктуновський помер 3 серпня 1994 року в підмосковному санаторії, де лікувався після інфаркту, і став першим російським актором, якого в останню путь проводжали оплесками, точніше — овацією. У Росії в той час таке прощання ще не було звичним, багатьох воно вразило, когось навіть шокувало, інші ж прийняли як належне те, що унікального актора і проводжають не так, як усіх: «Цього останнього дня, — написала Н. Барабаш, — у Інокентія Михайловича все було як завжди». Церемонія прощання пройшла 6 серпня 1994 року у МХАТі ім. Чехова, а після відспівування в церкві Воскресіння Словущого на вулиці Неждановій[ru] актора поховали на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 10).

Сім'я

Недовге і безплідне в творчому сенсі перебування Інокентія Смоктуновського в Театрі ім. Ленінського комсомолу зіграло вирішальну роль в його приватному житті: тут у 1955 році він познайомився з працівницею пошивного цеху художницею по костюмах Суламіф'ю Михайлівною (Шламітою Хаймівною) Кушнір, уродженою Хацкелевич (1925, Єрусалим — 2016, Москва), дочкою відомої письменниці на ідиші Шири Горшман; вітчимом її від 1930 року був художник Мендл Горшман (1902—1972). «Людина високої організованості, і внутрішньої, і художницької, — казав про Суламіф Михайлівну актор Ленкому Всеволод Ларіонов, — вона його виховала і стала на все життя і дружиною, і матір'ю». У березні 1956 року в них народилася дочка, названа Надією, але у вересні того ж року вона померла.

Син Філіп, який народився 1957 року — перекладач науково-фантастичної літератури. Дочка Марія (народилася в 1965 році) стала балериною, працює в Музеї МХАТу. Внучка — Анастасія Смоктуновська (нар. 1982), актриса Московського драматичного театру п/р Армена Джигарханяна.

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Римма БыковаРимма БыковаДружина05.05.192611.05.2008
        2Суламифь Хацкелевич-СмоктуновскаяСуламифь Хацкелевич-СмоктуновскаяДружина00.00.192502.10.2016
        3
        Мендель ГоршманСвикровь/тесть
        4Шира  ГоршманШира ГоршманСвекор/теща10.04.190604.04.2001
        5Георгий ЖжёновГеоргий ЖжёновДруг22.03.191508.12.2005
        6Татьяна ГавриловаТатьяна ГавриловаКоллега05.05.193915.10.2000
        7Георгій Юнгвальд-ХількевичГеоргій Юнгвальд-ХількевичКоллега22.10.193411.11.2015
        8Игорь КашинцевИгорь КашинцевКоллега17.06.193211.12.2015
        9Григорій КозінцевГригорій КозінцевКоллега22.03.190511.05.1973
        10Людмила ДавыдоваЛюдмила ДавыдоваКоллега29.03.193925.12.1996
        11Andrei   MironowAndrei MironowКоллега07.03.194116.08.1987
        12Фирс ШишигинФирс ШишигинКоллега, Противник30.08.190829.05.1985
        13Борис ХімічевБорис ХімічевКоллега12.01.193314.09.2014
        14Юрій  МочаловЮрій МочаловКоллега05.11.194807.10.2014
        15Юрий  ВолынцевЮрий ВолынцевКоллега28.04.193209.09.1999
        16Донатас  БаніонісДонатас БаніонісКоллега28.04.192404.09.2014
        17Ērika FerdaĒrika FerdaКоллега24.06.191426.10.1997
        18Виктор СтепановВиктор СтепановКоллега21.05.194726.12.2005
        19Олег ЕфремовОлег ЕфремовКоллега01.10.192724.05.2000
        20Ельдар РязановЕльдар РязановКоллега18.11.192729.11.2015
        21Лев  ДуровЛев ДуровКоллега23.12.193120.08.2015
        22Anatoli PapanowAnatoli PapanowКоллега30.10.192207.08.1987
        23Віра ВасильєваВіра ВасильєваКоллега30.09.192509.08.2023
        24Микаэла ДроздовскаяМикаэла ДроздовскаяКоллега10.03.193714.11.1978
        25Николай ПарфёновНиколай ПарфёновКоллега26.07.191207.01.1999
        26Silvana ManganoSilvana ManganoКоллега21.04.193016.12.1989
        27Гали́на   Во́лчекГали́на Во́лчекКоллега19.12.193326.12.2019
        28Александр ФатюшинАлександр ФатюшинКоллега29.03.195106.04.2003
        29Евгения  ХанаеваЕвгения ХанаеваКоллега02.01.192108.11.1987
        30Лембіт  УльфсакЛембіт УльфсакКоллега04.07.194722.03.2017
        31Георгій  ТараторкінГеоргій ТараторкінКоллега11.01.194504.02.2017
        32Лев  КулиджановЛев КулиджановКоллега19.03.192417.02.2002
        33Yevgeni LazarevYevgeni LazarevКоллега31.03.193718.11.2016
        Ключові слова