Джохар Дудаєв

Джоха́р Дуда́єв (чеч. Dudin Musa-khant Dƶoxar, Дудин Муса-кӀант Джохар; нар. 15 лютого 1944, с. Первомайське, Галанчозький район, Чечено-Інгушська АРСР, Російська РФСР, СРСР — пом. 21 квітня 1996, Гехі-чу, Чеченська республіка Ічкерія) — чеченський військовий, державний та політичний діяч, лідер чеченського визвольного руху у 1990-х роках, перший президент Чеченської Республіки Ічкерія. У минулому Джохар був генерал-майором авіації Радянської армії.

За національною ознакою Джохар разом з родиною та усім своїм народом у віці восьми днів від роду був депортований до Казахської РСР. Згодом через це ж йому було відмовлено у вступі до військової академії. З 1962 року, аж до Розпаду СРСР він служив у Військово-повітряних силах СРСР, дослужившись до звання генерал-майора авіації. Командував бомбардувальними дивізіями, які знаходилися у місті Полтава та Тарту. Під час служби в останній дивізії він керував авіабазою радянських стратегічних бомбардувальників Ту-22, які були призначені для Холодної війни. Тоді ж Дудаєв брав участь у розробці плану килимових бомбардувань 1986 року під час Афганської війни років. Після розпаду СРСР Дудаєв став одним із лідерів Чечні, а вже 27 вересня 1991 року він став президентом Чеченської республіки Ічкерія. Однак, московська влада не визнала Ічкерію, в зв'язку із чим почалась Перша чеченська війна. У ході цієї війни Дудаєва було вбито російськими військовими. Однак, за деякими даними, чеченський державний діяч, вижив у ході нападу на нього та переїхав за кордон.

Кавалер низки державних орденів СРСР. Зокрема, ордену Червоного Прапора, а також ордену Червоної Зірки. Його ім'ям названо близько 19 вулиць, алей та площ у різних містах країн Європи — Боснії і Герцеговині, Латвії, Литві, Польщі, Туреччині, Україні тощо.