ua

Альбертс Квіесіс

Добавить новую картинку!
Дата народження:
22.12.1881
Дата смерті:
09.08.1944
Поховання дата:
12.08.1944
Додаткові імена:
Alberts Kviesis, Alberts Kviesis, Альберт Квиесис, Albertas Kviesis
Категорії:
, , Адвокат, Банкір, Депутат Сейму Латвійської Республіки, Міністр, Політик, Президент, Родом з Латвії, Учасник корпорації студента, Чиновник, Юрист, громадський діяч
Громадянство:
 латиш
Кладовище:
Cimetière de la Forêt (Riga)

Альбертс Квіесіс (латис. Alberts Kviesis, 22 грудня 1881, Калнмуїжська волость Добленський повіт, Курляндська губернія  — †9 серпня 1944, Рига, Латвія, під адміністрацією Третього райху)  — третій президент Латвійської Республіки, політичний діяч Латвії. Кавалер Ордену Трьох зірок 1 ступеню.

Життєпис

Народився у маєтку Ерґлі. Початкову освіту отримав домашню, з 1894 до 1902 відвідував Єлґавську гімназію.

1902  — 1907 навчався у Тартуському університеті. Під час навчання вступив до студентської організації Lettonia.

Після навчання працював адвокатом.

1936  — працював директором Слокської целюлозної фабрики і отримував президентську пенсію.

14 червня 1941 під час большевицької окупації сховався від чекістів у сторожці лісника і таким чином уникнув депортації.

Під час німецької адміністрації повернувся до адвокатської роботи.

1942  — став працювати в Генеральній дирекції юстиції, яку у 1943-му очолив.

9 серпня 1944 зібрався відплити до Німеччини, на борту німецього пароплаву «Монте Роза» помер від серцевого нападу.

Похований на Лісному цвинтарі в Ризі.

Політична діяльність

Квіесіс був членом Народної ради. Працював суддею, депутатом Сейму та міністром внутрішніх справ.

Вперше висунув свою кандидатуру на президентство у 1927, але програв.

9 квітня 1930  — був обраний президентом. Під час присяги обіцяв:

«Клянусь, що вся моя діяльність буде присвячена благу латвійського народу. Я зроблю все, що буде в моїх силах, щоб сприяти благополуччю латвійської держави та її населення. Я буду чтити священними Конституцію Латвії і її закони. По відношенню до всіх я буду справедливим і обов’язки свої буду виконувати за доброю совістю »

Джерело: wikipedia.org, Rīgas dome, news.lv

назва з до зображень мови
Universitas Tartuensis, Tartu UniversitāteUniversitas Tartuensis, Tartu Universitāte00.00.1632lv
Universitas Tartuensis, Tartu UniversitāteUniversitas Tartuensis, Tartu Universitāte00.00.1632lv
Brīvības piemineklisBrīvības piemineklislv, ru

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Jēkabs KviesisJēkabs KviesisБатько05.09.185417.09.1934
        2
        Lavīze KviesisМама
        3Viktors  Sergejs KviesisViktors Sergejs KviesisСин23.06.191128.07.1980
        4Ēriks KviesisĒriks KviesisСин29.09.191218.01.2005
        5
        Ērika KviesisДочка00.00.1909
        6Elza Alise Lonija KviesisElza Alise Lonija KviesisДружина22.07.188720.02.1962
        7
        Lidija Kviesisневестка00.00.191710.09.1980
        8Jānis ČaksteJānis ČaksteКоллега14.09.185914.03.1927
        9Voldemārs  SalnaisVoldemārs SalnaisКоллега20.05.188604.08.1948
        10Ādolfs BļodnieksĀdolfs BļodnieksКоллега, Единомышленник07.08.188921.03.1962
        11Juris PabērzsJuris PabērzsКоллега29.07.189122.04.1961
        12Frīdrihs VesmanisFrīdrihs VesmanisКоллега15.04.187507.12.1941
        13
        Heinrihs RūsisКоллега12.08.188000.00.1941
        14Juris KrīgensJuris KrīgensЗнакомый26.09.189827.12.1941
        15Ludvigs  AdamovičsLudvigs AdamovičsПодчиненный23.09.188417.06.1942
        16Kārlis UlmanisKārlis UlmanisЧлены одной партии23.08.187720.09.1942
        17Aleksandrs BirznieksAleksandrs BirznieksЧлены одной партии19.11.188226.03.1951

        27.04.1917 | Pirmie soļi Latvijas neatkarības atjaunošanā. Kurzemes Pagaidu zemes padome

        Розмістити спогади

        11.11.1919 | Latvia Independence battles. Victory over the West Russian Volunteer Army in Riga

        On November 11 every year, Latvia lights up numerous candles to commemorate the Latvian army's victory over the West Russian Volunteer Army led by general Pavel Bermont-Avalov on November 11, 1919. On this day Latvia honours Latvian Freedom Fighters.

        Розмістити спогади

        25.11.1919 | Latvian War of independence. Latvia declares war to Germany

        Розмістити спогади

        30.01.1920 | 1920. gadā noslēgts Latvijas Krievijas pamiers

        1920. gadā noslēgts Latvijas Krievijas pamiers

        Розмістити спогади

        01.05.1920 | Satversmes sapulces 1. sēde - Latvijas Parlamenta "dzimšanas diena"

        Розмістити спогади

        26.01.1921 | Republic of Latvia achieved the recognition de iure

        On 26 January, 1921, the efforts of the Minister of Foreign Affairs, Zigfrīds Anna Meierovics, the Latvian diplomats and all of the officials of the Foreign Service achieved the goal – the Republic of Latvia achieved the recognition of its legitimate international status.

        Розмістити спогади

        01.02.1921 | Latvia recognsed de jure by Germany

        Розмістити спогади

        19.03.1921 | Dibināta Latvijas Republikas advokatūra

        Розмістити спогади

        19.06.1921 | Latvijas 2. Ministru kabinets. Z.A. Meierovica 1. valdība

        19.6.1921.-19.6.1922

        Розмістити спогади

        20.07.1922 | Latvijas 3. Ministru kabinets. Z. A, Meierovica 2. valdība

        Zigfrīda Annas Meierovica vadībā Latvijas Republikas Ministru kabinets darbojās laika posmā no 1922. gada 20. jūlija līdz 1923. gada 26. janvārim

        Розмістити спогади

        08.04.1927 | Latvijas Republikas 2. prezidenta ievēlēšana. Gustavs Zemgals

        Розмістити спогади

        25.11.1928 | Latvijas Republikas 3. Saeimas vēlēšanas

        Розмістити спогади

        09.04.1930 | Latvijas Republikas 3. prezidents Alberts Kviesis

        Розмістити спогади

        22.06.1932 | Tiek atklāts Kārļa Jansona veidotais piemineklis "Lāčplēsis un Melnais bruņinieks"

        Розмістити спогади

        15.05.1934 | Staatsstreich vom 15. Mai 1934 in Lettland

        Розмістити спогади

        01.08.1936 | Olympische Sommerspiele 1936 in Berlin

        Розмістити спогади

        22.05.1937 | 1937. gada 22. maijā notika Ķeguma spēkstacijas pamatakmens ielikšana un iesvētīšana.

        Розмістити спогади

        15.06.1940 | The Maslenki and other Latvian - Russian border incidents

        The Maslenki incident, was an attack by Soviet NKVD troops on 15 June 1940 against the Latvian border posts in district of Abrene at the then USSR/Latvian Republic border on the eve of Soviet occupation of Latvia. The incident, though mainly known by the name of "Maslenki" ("Masļenki" in Latvian) border post, in fact consisted of three separate nearly simultaneously launched attacks on Latvian border posts by Soviet forces at the early dawn of June 15, 1940. Two border posts were actually attacked and another commenced attack was canceled. As a result border guards and civilians (incl. one child) were killed, 37 were kidnapped and brought to USSR as hostages.

        Розмістити спогади

        17.06.1940 | Red Army of Soviet Union occupies Latvia, Estonia

        Розмістити спогади

        01.07.1941 | Rīgu okupē vācu karaspēks

        Розмістити спогади

        Ключові слова