Богословське кладовище

Богословське кладовище — кладовище в Калінінському районі Санкт-Петербургу, розташовано між Лабораторним проспектом і залізничною гілкою на ділянці Кушельовка—Піскарьовка.

Точної дати заснування першого Богословського кладовища історія не зберегла. Імовірно, воно з'явилося на Виборзькій стороні в першій половині 18 століття. Назва кладовища походить від церкви Іоанна Богослова, що розташовувалася на його території, знову ж таки невідомо в якому році і ким побудованою. Ховали на цьому кладовищі переважно осіб, померлих у військово-сухопутному госпіталі.

Дерев'яну церкву розібрали в 1788 році, але кладовище залишалося діючим до середини 19 століття. Поряд з ним в 1831 році було влаштовано невелике холерне кладовище, на якому ховали померлих від цієї, у той час ще мало відомої петербуржцям, хворобі. У 19 столітті Виборзька сторона з безлюдної околиці перетворилася на достатньо щільно заселену промислову зону. Зросання населення неминуче спричиняло за собою і збільшення смертності. Весною 1841 року в цих краях заснували нове кладовище — приблизно за 2,5 кілометра на північ від старого. На новому Богословському кладовищі на початку 20 століття звели нову церкву Іоанна Богослова. При радянській владі церква була розграбована, а потім разом з тією частиною кладовища, яка опинилася в закритій зоні військової організації, знесена.

У роки Другої світової війни Богословське кладовище стало місцем масових поховань ленінградців, загиблих з голоду, холоду і артобстрілів. В лютому 1942 року було ухвалено рішення про використання під братську могилу пісочного кар'єру, що знаходиться на Богословському кладовищі. Всього за декілька днів кар'єр був доверху заповнений 60 тисячами трупів. Блокадними ленінградцями взимку були спаленідерев'яні хрести, а мармурові надгробки були розорені в післявоєнні роки.

Сьогодні на Богословському кладовищі домінують поховання середини і другої половини 20 століття. У післявоєнні роки кладовище привели в порядок. Його озеленювали і упорядкували, а його доріжки були покриті асфальтом і бетонними плитами.

У жовтні 2000 року була урочисто освячена знов відбудована дерев'яна церква в ім'я Святого Апостола і Євангеліста Іоанна.

Поховання

• Віталій Біанкі, письменник
• Васнєцов Юрій Олексійович, художник
• Герман Олексій, режисер
• Кирило Лавров, актор
• Лунін Микола Олександрович, командир підводного човна, Герой Радянського Союзу
• Олександр Маринеско, командир підводного човна, Герой Радянського Союзу
• Марієнгоф Анатолій, письменник
• Євген Мравінський, диригент
• Саянов Віссаріон Михайлович, радянський письменник
• Віктор Цой, співак
• Горшеньов Михайло Юрійович, співак
• Євген Шварц письменник і драматург-казкарь