Краків, Церква святого Андрія

Церква святого Андрія (пол. Kościół św. Andrzeja) — римо-католицький храм у центрі міста Кракова у Старому Місті. Розташована на вулиці Гродській. Поруч розташована церква святих Петра і Павла.

Історія

Церква була зведена у 1079–1098 роках на кошти пфальц-графа Сецеха. Був головним храмом поселення Окол — окремого містечка, яке існувало у Середньовіччі і розділяло власне Краків — вулиці, які примикають до Площі Ринок — та Вавель. Спочатку був у пребенді бенедиктинців з абатства в Сецехові, а потім — абатства в Тиньці. Є ймовірність, що спочатку церква була присвячена Святому Егідію. Згідно з Яном Длугошом тут знаходили притулок жителі поселення Окол під час татаро-монгольської навали у 1241 році. У 1243 Конрад I Мазовецький під час боротьби за краківський престол обгородив костел ровом і насипом. Черговий татарський похід 1260 ймовірно заподіяв часткові збитки храму.

У 1320 абат бенедиктинців Клеменс в обмін на церкву Святого Егідія відрікся від заступництва над храмом, котрий був переданий кларисинкам, що проживали до того часу в Гродзиську під Скалою. Тоді на кошти Владислава I Локетека були побудовані монастирські споруди.

Храм кілька разів зазнавав пожеж, проте це не призвело до значних змін зовнішнього вигляду (не враховуючи добавки барокових шоломів башти і порталa з північного боку), але у XVIII ст. були здійснені суттєві зміни інтер'єру в стилі бароко (імовірно роботи тут вели Бальтазар Фонтану — обломи і поліхромія, і можливо Франчишек Плаціді — вівтар).

Архітектура

Храм зберіг донині первісну романську форму. Він має оборонний характер. Церква — двохвежова базиліка саксонського типу, що складається з короткого (одноаркового) трьонефного корпусу, трансепта і пресвітерія закритого апсидою. Пресвітерій відділений він нефа лекторієм. Кам'яні стіни складаються значною мірою зі змінних шарів вапняку і пісковику. Над нефами покояться емпорії, які переходячи через інтер'єр вежею кінчаються в бічних частинах трансепта. Серединний неф відділений від бічних аркадними стовпами (належать швидше за все до періоду бароко), пов'язану з лопатками біля бічних стін, в арці і при стінах обох веж. Західний фасад увінчується двома, у основи чотирикутними, вище восьмикутними, вежами з біфорії. Разом зі трифорієм на вершині центральної частини фасаду ці вікна контрастують з важкою масою у нижній частині, де можна знайти тільки стрілецькі отвори (і слід первісного порталу). Зовнішні стіни пресвітерія і апсиди обплетені лопатками і увінчані аркадним фризом. З романським силуетом споруди контрастує готичний ораторій і барокові шоломи веж. Інтер'єр храму має багате барокове оздоблення, хоч знайдені теж фрагменти середньовічних прикрас. У північній вежі, на висоті 1 поверху знаходиться вирізаний в камені підпис муляра 12 століття.

Поліхромія в куполі представляє Страшний суд, а в пресвітерії — славу святої Клари, Соломії і королеви Кінги і коронацію Божої Матері в апсиді. У головному вівтарі знаходиться зображення святого Андрія, а в престолі бароковий табернакль XVIII століття. Крім того в пресвітерію розташований старовинний восьмиголосовой орган.

З північної сторони до пресвітерію примикає готична каплиця XIV ст., яка використовується як ризниця. Її будівництво призвело до знищення невеликої апсиди біля північної гілки трансепта. Імовірно каплиця була зведена як некрополь могутнього роду Тенчинських.

Nr reg. A-26, 4-05-1974