«Кримінальне чтиво»

«Кримінальне чтиво» (англ. Pulp Fiction) — культовий художній фільм 1994 року виробництва США, одна з найвідоміших робіт режисера Квентіна Тарантіно. Фільм постійно перебуває в першій десятці списку найкращих 250-х фільмів на сайті IMDb. Картина вважається важливою віхою в історії кінематографа, що дала відчутний імпульс розвитку незалежного американського кіно[1].

У фільмі знялося ціле сузір'я акторів — зірок сучасного кіно: Ума Турман, Брюс Вілліс, Джон Траволта, Семюел Лірой Джексон, Тім Рот, а також у камео сам Квентін Тарантіно.

Сюжет

Пара дрібних грабіжників, Рінґо та Йоланда, що звуть одне одного «Гарбузик» (Pumpkin) та «Милий кролик» (Honey Bunny), за чашкою кави обговорюють можливість пограбувати відвідувачів і касу забігайлівки, в якій вони перебувають. Наважившись, вони вихоплюють пістолети.

Вінсент Вега і Джулс Вінфілд, бандити на службі у Марселласа Воллеса, повинні забрати валізу, яка належить їхньому босові, у Бреда і його компаньйонів, ймовірно внаслідок порушення останніми домовленості. По дорозі вони обговорюють дане Воллесом Вінсенту доручення «вигуляти» ввечері того ж дня Мію Воллес, дружину боса. Вінсент розповідає про свою нещодавню поїздку в Європу. Триває відомий діалог про «Quarter Pounder» (укр. «Чвертьфунтовий»), сендвіч з McDonald's, який в Європі через метричну систему називають «Royal with Cheese» (укр. «Королівський з сиром»), з чого герої починають сміятися. Діставшись квартири, після нетривалого діалогу і цитування спотвореного уривка 25:17 з проповідей пророка Єзекіїля, Джулс і Вінсент вбивають Бреда і одного з його компаньйонів.

Джулс і Вінсент повертаються до Воллеса. Перед тим, як прийняти Вінсента, Воллес обговорює з боксером Бутчем Кулліджом деталі майбутнього договірного бою, який Бутч повинен буде програти, і передає йому гроші. Між Вінсентом і Бутчем відбувається сутичка. Бутч бачить, що Вінсент — наближений Марселласа Воллеса, і робить для себе певні висновки.

Вінсент купує у свого старого наркоділка Ленса пакет героїну, робить собі внутрішньовенну ін'єкцію і направляється за Мією Воллес. Вони їдуть в ресторан «Джек Реббіт Слімс», в туалеті якого Мія нюхає кокаїн, після чого вони з Вінсентом виконують твіст під сингл Чака Беррі «You Never Can Tell» і «виграють» головний приз. Вінсент відвозить Мію додому, де вона, помилково прийнявши його пакет героїну за кокаїн, отримує передозування.

Побоюючись можливих наслідків, Вінсент відвозить Мію до Ленса, де, дотримуючись інструкцій з посібника для медсестер, намагається повернути бездиханну дівчину до життя з допомогою прямої ін'єкції адреналіну в серце. Мія тут же приходить до тями, після чого Вінсент відвозить її додому. Домовившись, що Марселлас нічого не дізнається про цю ситуацію, вони розстаються.

Історія професійного боксера Бутча Кулліджа починається з його сну-спомину про дитинство, в якому армійський товариш його батька — капітан Кунц передає йому фамільну реліквію його сім'ї — золотий годинник. У ході тривалого монологу з'ясовується, що, перебуваючи у в'єтнамському полоні, батько Бутча п'ять років ховав годинник «у себе в дупі», щоб його не відібрали. А після його смерті Кунц його переховував у своїй ще два роки.

Прокинувшись, Бутч виявляє себе поставленим перед необхідністю брати участь у договірному матчі, за програш в якому йому заплатив Марселлас Воллес. Однак, Бутч порушує домовленість, поставивши через довіреного букмекера отримані від Воллеса гроші на себе, нокаутує суперника (згодом з'ясовується, що насмерть; сам бій не показаний) і втікає на таксі, де розповідає дівчині-водієві за цигарку про свої відчуття від смерті людини від його рук. Бутч не вважає себе вбивцею, оскільки він просто бився на рингу і не збирався нікого вбивати.

В готелі на нього чекає подруга, Фабіан, яка повинна була зібрати речі зі знімної квартири. Вранці наступного дня з'ясовується, що вона в поспіху забула фамільний золотий годинник Бутча, і йому доводиться повернутися за ним на машині Фабіан. Він обережно проникає в квартиру, нікого там не виявивши, забирає годинник і, вже заспокоївшись, приймається готувати собі тости для сніданку. Несподівано він розуміє, що заспокоївся занадто рано — на столі в кухні лежить пістолет-кулемет Ingram MAC-10 з глушником, і вбивці, які на нього очікують, зовсім поруч. Але Бутч забув зазирнути до туалету, і взявши до рук зброю, він направляє її в бік санвузла, звідки чутно звук спуску води. Двері туалету відчиняються, і з'являється Вінсент Вега. Побачивши Бутча, що направляє на нього грізну зброю, Вега теж застигає. Нерухома німа сцена триває кілька секунд, коли раптове клацання тостера призводить до миттєвої розв'язки: Бутч рефлекторно випускає в нього довгу чергу. Ошелешений таким станом справ, Бутч йде до виходу, не забувши, однак, при цьому ретельно стерти свої відбитки пальців зі зброї.

Бутч залишає квартиру і відправляється на машині Фабіан до готелю. Зупинившись на червоне світло в хорошому настрої, він несподівано бачить Марселласа, який, переходячи дорогу, помічає Бутча в машині. В паніці Бутч різко тисне на газ, збиває Воллеса автомобілем і, вискочивши на перехрестя на червоне світло, потрапляє у ДТП. Прийшовши до тями, розлючений Марселлас вихоплює пістолет і починає стріляти в Бутча, поранивши випадкову перехожу. Бутч, оглушений аварією, насилу біжить.

На безлюдній вуличці Бутч заскакує в ломбард, підстерігає Воллеса, збиває з ніг і відбирає пістолет. Господар ломбарду Мейнард дістає рушницю і втихомирює ударом прикладу агресивного Бутча, вже готового пристрелити Марселласа прямо на місці. Поки Марселлас і Бутч перебувають в несвідомому стані, Мейнард зв'язує їх і викликає свого знайомого, рейнджера Зеда. Зв'язані Марселас і Бутч сидять у кріслах, їх роти заткнуті кляпами, в той час як Зед не поспішає проводити затримання. Марселлас і Бутч здивовано переглядаються.

Вони виявилися у садистів-збоченців. Мейнард і Зед обирають собі першу жертву, якою в результаті простої лічилки опиняється Марселлас. Поки вони за зачиненими дверима ґвалтують Марселласа, Бутчу вдається вирватися, оглушивши охоронця-мазохіста. Діставшись до виходу, він раптом зупиняється, до нього доносяться крики Марселласа. Повагавшись, Бутч все ж наважується допомогти. Він обирає собі зброю — спочатку бере до рук молоток, потім бейсбольну битку і, нарешті, бензопилу. У цей момент він бачить закріплену на стіні катану, бере її та, спустившись у підвал, вбиває нею Мейнарда, що спостерігає за зґвалтуванням. Далі, Бутч пропонує Зеду взяти зі столу пістолет. За спиною Бутча Воллес звільняється від пут, встає і, взявши до рук рушницю Мейнарда, стріляє Зеду просто в пах. До межі принижений і ображений, Марселлас обіцяє Зеду страшну помсту. Трохи переляканий, Бутч запитує у Марселласа «щодо їхньої спільної справи». Марселлас без зайвих слів повідомляє Бутчу, що більше немає у них жодної «спільної справи» за дотримання Бутчем двох умов: він повинен мовчати про подію і назавжди залишити Лос-Анджелес.

Вийшовши на вулицю, Бутч бачить химерний чоппер, що стоїть перед ломбардом. Поглянувши на брелок із ключами, виконаний у формі літери Z (що означає «Зед»), Бутч розуміє, хто є господарем мотоцикла, і викрадає чоппер, вважаючи, що Зеду він більше ніколи не знадобиться. Повернувшись в готель до Фабіан, він квапить її, сам дивуючись тому, як багато може трапитися з людиною всього за кілька годин. Навіть не взявши з собою жодних речей, Бутч і Фабіан поспіхом виїжджають на чоппері Зеда.

Несподівано з-за зачинених дверей вискакує ще один компаньйон Бреда і практично впритул розряджає свій револьвер у Джулса і Вінсента; але, на подив усіх присутніх, жодна із шести куль не влучає в ціль. Бандити переглядаються і вбивають невдалого стрільця, потім разом з Марвіном (одним із приятелів Бреда, який залишився живим), забравши валізу Воллеса, залишають місце злочину.

Джулс сприймає те, що він залишився цілим після кількох пострілів у нього впритул, як знак з гори і приймає рішення покінчити зі злочинним світом. По дорозі до Воллеса Вінсент, необережно поводячись з пістолетом, випадково стріляє Марвіну в голову. Шматочки мозку та уламки черепа Марвіна розлітаються на весь салон всередині машини. Намагаючись якомога швидше забратися з відкритого простору, Джулс веде автомобіль в гараж до свого приятеля Джиммі. Проблема посилюється тим, що з нічного чергування скоро має прийти дружина Джиммі Бонні, яка працює медсестрою, і, за словами Джиммі, якщо вона побачить труп у гаражі свого будинку, то подасть на розлучення.

Для вирішення ситуації Марселлас Воллес посилає містера Вульфа, «Людину, яка вирішує проблеми». Під його керівництвом Джулс і Вінсент доводять салон і самих себе до прийнятного стану і відвозять автомобіль з трупом Марвіна в багажнику на автозвалище Монстра Джо, який, за словами містера Вульфа «співчуває цій проблемі» і допоможе позбавитися від трупа. Доставивши машину на звалище, містер Вульф залишає сцену в компанії Ракіль — дочки Монстра Джо, а Джулс і Вінсент відправляються поснідати.

Джулс і Вінсент сидять в тому ж ресторані і обговорюють бажання Джулса піти з кримінального світу. Безпосередньо перед початком пограбування Вінсент йде в туалет. Коли Рінґо намагається крім гаманця забрати у Джулса валізу Воллеса, той перехоплює ініціативу і бере його на мушку. Йоланда бере на приціл Джулса, Вінсент після повернення — Йоланду. Джулс, який незадовго до цього повідомив Вінсенту про свій намір залишити кримінал, ледве утримує ситуацію під контролем. Він забирає у Рінґо свій гаманець (залишивши тому гроші) і дає йому та Йоланді піти з поживою (але без валізи).

Склад акторів

• Джон Траволта — Вінсент Вега
• Семюел Л. Джексон — Джулс Вінфілд
• Ума Турман — Міа Волес
• Гарві Кейтель — Вінстон Вулф
• Брюс Вілліс — Бутч Кулідж
• Тім Рот — «Гарбузик»
• Аманда Пламмер — «Милий кролик»
• Марія де Медейруш — Фаб'єн
• Вінг Реймс — Марселлас Волес
• Ерік Штольц — Ленс
• Розанна Аркетт — Джоді
• Крістофер Вокен — капітан Кунс
• Пітер Грін — Зед

Український переклад/озвучення

• У травні 2012 року[2] фільм було озвучено українською мовою студією Омікрон.
• У січні 2013 року фільм було озвучено українською мовою студією Так Треба Продакшн на замовлення телекомпанії ICTV.

Нагороди

• Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю (1994)
• Премія «Оскар» за найкращий сценарій (1995)
• У 1995 році кінофільм отримав нагороду MTV Movie Awards у номінації «Найкращий фільм»