ВАЗ-2101 («Жигулі», «Копійка») — легковий автомобіль з кузовом чотиридверний седан.

ВАЗ-2101 («Жигулі», «Копійка») — легковий автомобіль з кузовом чотиридверний седан. Перша модель, випущена Волзьким автомобільним заводом. Роки випуску 1970—1984. Коштував 5 600 крб.

Історія

В середині 60-х СРСР гостро потребував сучасного «народного» автомобіля, який би задовольняв запити широких верств населення. Створити таку машину у короткі терміни радянський автопром не міг — у заводів не було перспективних розробок, готових стати на конвеєр. Єдиним виходом з положення була купівля ліцензії на виробництво іноземної моделі. Це рішення і було прийнято.

Влітку 1965 року до Москви приїхав президент «ФІАТ» професор Вітторіо Валлетта. За результатами перемовин між фірмою «ФІАТ» і Держкомітетом СРСР з питань науки і техніки було підписано попередню угоду про співпрацю. Трохи менше ніж за рік— 4 травня 1966 року— у Турині було підписано протокол про співпрацю фірми «ФІАТ» з Міністерством автомобільної промисловості СРСР. Одночасно готувалася і фінансова угода, згідно з якою італійський державний кредитний банк IMI (Instituto Mobilare Italiano) повинен був надати радянському Внешторгбанку цільовий кредит на закупівлю необхідного устаткування та інших витрат.

Будівництво заводу почалося у 1967 році. Рада Міністрів СРСР призначила заступника міністра автомобільної промисловості Полякова В. Н. генеральним директором заводу, що будувався, а головним конструктором ВАЗу В.С. Соловйова. Перша черга, розрахована на випуск 220 тис. автомашин щороку, почала діяти у 1970 році, а за декілька років загальна потужність заводу склала понад 640 тис. автомобілів щорік.

19 квітня 1970 року перша «копійка» зійшла з його конвейєра. Щоправда, масове виробництво автомобілів почалося лише у вересні. Усього того року було зібрано 21000 ВАЗ-2101. Автомобіль отримав торгову назву «Жигулі». З комерційної точки зору воно виявилося не ідеальним — для ряду іноземних мов було немилозвучним (нагадувало "жиголо", тобто "альфонс"). Експортний варіант ВАЗ-2101 назвали «Лада».

Технічні зміни

Результатом наполегливої роботи великої групи випробувачів, інженерів, конструкторів стало понад 270 змін у конструкції машини.

ВАЗ-2101 від свого прототипу Fiat 124 відрізнявся посиленим чотиридверним кузовом седан «канонічних» контурів, досконалішим двигуном, зміненою трансмісією і ходовою частиною. По суті, ВАЗ-2101 і подальші модифікації були добре адаптованими до «радянських умов»: двигун отримав прогресивніше верхнє розташування розподільчого валу у головці блоку циліндрів. Кліренс збільшили на 3 см, підвіску переробили і підсилили. Інші вузли і агрегати пройшли повну «акліматизацію» до довгих радянських зим і місцевих особливостей експлуатації. Набагато кращу динаміку і просторіший салон, порівняно з «Москвичем», що вміщав п'ятьох осіб, багато покупців свого часу оцінили з гідністю.

Салон на час виробництва лише трохи модернізували. Інтер'єр був зроблений на рівні тих (70-х) років достатньо непогано, хоча вже на момент зняття з виробництва (1983 рік) вимоги до ергономіки посилилися, і за цими параметрами панель приладів і робоче місце водія слід визнати незадовільними.

Модифікації

Масові:

• ВАЗ-2101 (1970-1983) - початковий варіант, двигун 1,2 л.;
• ВАЗ-21011 (1974-1981) - модернізований варіант з двигуном 1,3 л.;
• ВАЗ-21013 (1977-1988) - відрізняється від ВАЗ-21011 двигуном меншої потужності (робочий об'єм 1,2 л);

Малосерійні:

• ВАЗ-21016 - для міліції, двигун 1,5 л (від ВАЗ-2103), 71 к.с.;
• ВАЗ-21018 - роторний двигун ВАЗ-311 (1 секційний), 70 к.с.;
• ВАЗ-21019 - роторний двигун ВАЗ-411 (2 секційний), 120 к.с.;

Експортний варіант автомобіля називався Lada 1200. Понад 57 тис. автомобілів були відправлені до країн Соціалістичної співдружності - НДР, Чехословаччини, Болгарії, Угорщини і Югославії. Незабаром «Лади» з'явилися на дорогах ФРН, Франції, Великої Британії, Австрії, Швейцарії , Єгипту і Нігерії.

Виготовлення автомобіля ВАЗ 21011 було зупинено в 1981 році, а ВАЗ 2101 припинили випускати в 1983-му році. Далі стали виготовляти тільки модифікацію ВАЗ-21013.

На базі ВАЗ-2101 був створений також універсал ВАЗ-2102.

Автомобіль ВАЗ-2101 став родоначальником цілого сімейства машин, зване «класика»:

• ВАЗ-2101
• ВАЗ-2102
• ВАЗ-2103
• ВАЗ-2104
• ВАЗ-2105
• ВАЗ-2106
• ВАЗ-2107

На Кубі практично на напівпромисловій основі виготовляються «лімузини» ВАЗ-2101, широко використовуються як маршрутні таксі.

ВАЗ-21011/ВАЗ-21013

Основні зміни припали на модифікацію кузова 21011 (1974 рік), яка отримала зручніші передні сидіння і дещо змінені органи керування, а також попільнички, із задніх підлокітників перенесені безпосередньо на панелі дверей. На додаток до цього модифікація отримала потужніший 69-сильний двигун робочим об'ємом 1,3 л. Ці автомобілі оснащували іншими ґратками радіатора з частішою горизонтальною поперечиною, в нижній частині панелі передка з'явилися чотири додаткові вентиляційні прорізи. Бампери позбулися іклів і отримали натомість по периметру гумові накладки. На задніх стійках кузова з'явилися отвори примусової витяжної вентиляції салону, прикриті декоративними ґратками, стоп-сигнали і поворотники дооснастили відбивачами. З'явився сигнал заднього ходу.

Трьома роками пізніше (1977 рік) була представлена версія ВАЗ-21013 з кузовом 21011 і 1,2-літровим двигуном ВАЗ-2101. «Міліційну» модифікацію ВАЗ-21016 оснащували потужним 75-сильним (1,5 л) двигуном ВАЗ-2103.

За кордоном

Обрана для автомобіля назва «Жигулі» виявилася незвучною на багатьох європейських мовах, тому на експорт машини йшли під брендом «LADA». ВАЗ-2101 позначався як Lada 1200, ВАЗ-21011 - як Lada 1300. Історія появи цього найменування по-суті, виявляється, неабияк забута не тільки вдячними нащадками, а й самими учасниками подій.

За загальноприйнятою версією, ім'я у тольяттінського автомобіля з'явилося в результаті чи не всесоюзного конкурсу. Ніби в пресі оголосили умови і полетіли зі всієї країни послання. Всього листів і телеграм набралося близько 30 тисяч. Прискіплива держкомісія відібрала вісім штук, а конструктор А. Чорний запропонував ще одне - «Жигулі». Воно-то і було затверджено урядом.

Однак є й інша думка. Належить воно конструктору Геннадію Ляхову, а надбанням громадськості стало минулого року, після виходу в світ збірки спогадів конструкторів-ветеранів ВАЗу під поетичним заголовком «Високої думки полум'я». Ось цитата з Геннадія Олексійовича: «Одного разу, десь у середині лютого (1967 року. - А. Ш.), Поляків поставив перед Поспєловим (заступник першого головного конструктора Ваза В. Соловйова. - А. Ш.) завдання - придумати назву для автомобіля, який буде випускатися на новому заводі. Через два дні роботи в бібліотеці НАМІ з матеріалами (журнали, енциклопедії) мною було виставлено на голосування близько восьми назв. До них, за пропозицією А. М. Чорного, додали "Жигулі". В результаті голосування у двох турах було вибрано назву "Жигулі", яке і було затверджено Поляковим і повідомлено на FIAT. Це було задовго до всіх конкурсів різних журналів ... »

Як би там не було, але назва «Жигулі» проіснувала недовго. На початку 70-х ВАЗ зі своїми автомобілями вийшов на міжнародний ринок і ось тут-то трапився казус. Мало того, що для іноземного вуха назва вазовського автомобіля була дуже незвична, так відразу в декількох мовах воно мало не дуже-то пристойні співзвуччя. У цьому сенсі особливо відзначилася угорська мова, в якій є вислів, що звучить як «щікулі». Переклад абсолютно нецензурний. Таким чином, принаймні на міжнародній арені, доля «Жигулів» була вирішена.

«Людина, що придумала назву "Лада", існує, - переконаний нинішній головний конструктор АвтоВАЗа Петро Прусов. - Але його ім'я історії невідомо ...» Але ж пройшло всього нічого - 27 років. Саме з 1973 року у «Жигулів» з'явилося найменування для закордонного, так би мовити, користування.

Завдання було поставлене гранично просте: нова назва має бути звучною, короткою та красивою. Щоб іноземцям сподобалося. Після цілеспрямованого пошуку зупинилися на «Ладі». Очевидці не беруться судити про причини цього вибору. Хтось згадує популярну пісеньку «Похмурий не треба, Лада». Інші проводять аналогію із заводським товарним знаком «Тура», який з'явився на світ мало не одночасно з «Жигулями». Нібито співзвуччя з жіночим ім'ям навело на думку дати останнє автомобілю. Одне точно: нове ім'я відразу всім сподобалося. Але з урочистими хрестинами не поспішали. Перевірити «Ладу» на благозвучність вирішено було з особливим натхненням. На щастя, ніяких накладок виявлено не було. Якщо не вважати, що на угорській мові близьке по звучанню слово позначає «скриня», а хорватській подібне слово позначає «скриня, скринька».

Сьогодні «Лада», якщо так можна висловитися, головний бренд "АвтоВАЗу". Це найменування практично витіснило «Жигулі». У всякому разі вазовські функціонери, маркетологи - всі ті, хто займається просуванням продукції автогіганта на ринку, назви, що не підійшла іноземцям, не вживають.

ВАЗ не мав права продавати свої машини на ринках, де Fiat 124 і його аналоги вже були представлені, тому масовий експорт тольяттінськіх автомобілів почався тільки в 1974 році, зі зняттям моделі з виробництва в Італії.

Як результат, у західних споживачів склалося набагато менш сприятливе враження про цю модель, яка сприймалася як один з багатьох «клонів» застарілого «Фіата» (подібні варіанти Fiat-124 випускалися в ті роки в Польщі, Туреччини, Південної Кореї, Іспанії і в цілому ряді інших країн), і економічна віддача від величезних витрат на будівництво Волзького заводу була дуже сильно відстрочена - хоча роль його продукції в масовій автомобілізації самого СРСР складно переоцінити.

Між тим, ВАЗ досить швидко витіснив вже застарілу (багато в чому - саме з-за браку фінансування на догоду ВАЗ) продукцію АЗЛК як головний товар радянського Автоекспорту. Автомобілі ВАЗ продавалися в багатьох країнах світу, в тому числі в Західній Європі та Канаді.

Тим не менш, автомобілі «LADA» були конкурентоспроможними на ринках західних країн переважно саме завдяки демпінговій ціні при досить багатому, для їх класу, оснащенні, а їхніми основними конкурентами були переважно або інші східно-європейські моделі, дуже схожий Fiat 125 P польської збірки, або моделі західного виробництва меншого розміру або гіршої комплектації. Наприклад, у середині сімдесятих LADA 1200 ES (ВАЗ-2101) коштувала у Великій Британії £ 1575, а порівнянні за розміром та обладнанням чотирьохдверні седани західного виробництва - не менше £ 2000.

ВАЗ-2101 в кіно

Автомобілі ВАЗ-2101 неодноразово брали участь у зйомках фільмів на різних майданчиках країни. Цей автомобіль можна побачити у фільмах «Міміно», «Особливо небезпечний», «Інспектор ДАІ», «Брат», «Гітлер Капут» і багатьох багатьох інших.

У 2002 році під слоганом «Культова машина в круговерті пристрастей»у кінопрокат вийшов фільм Івана Диховичного «Копійка», в якому головну роль зіграв автомобіль ВАЗ-2101.

У 2008 році «Копійка» з'явилася і на західних екранах у бойовику «Wanted», знятим у Америці російським режисером Тимуром Бекмамбетовим.

У сувенірній продукції

• Модель автомобіля ВАЗ-2101 (А9) випускалася на заводі «Радон» з 1977 по 1987 р.
• 4 січня 2011 відбувся вихід моделі ВАЗ-2101 білого кольору в рамках серії «Автолегенди СРСР» під номером 25. Пізніше, в листопаді 2014 року вийшла модель ВАЗ-21011 пісочного кольору (випуск № 123). Також, у 2013 році, в рамках журнальної серії «Автомобіль на службі» вийшла модель автомобіля ВАЗ-2101 в кольорах ДАІ (випуск № 18).
• Існує також журнальна серія «Культові автомобілі Польщі» від видавництва «ДеАгостіні», де модель вийшла під номером 31. У ній присутня модель білого кольору ВАЗ-2101 в експортній комплектації.
• Компанія «Холдинг ІНКОТЕКС» (~1995-2008 рр. ТОВ Агат-М) випускає моделі в масштабі 1:43. На моделі "двірники" зроблені як на праворульних автомобілях (не зліва-направо, а навпаки). Зі штампом на днищі «Зроблено в СРСР, Made in USSR», напис на упаковці «Автомобілі Росії». Список деяких моделей: «ДАІ» (жовтий), «Ралі» (синій), «Навчальний» (білий), «Пошта Росії», «Стандарт» (зелений), «з багажником» (зелений, синій), «Таксі»(жовтий).