Томас Бернгард

Томас Бернгард (нім. Thomas Bernhard; *9 лютого 1931 — †12 лютого 1989) — австрійський письменник та драматург.

Лауреат премії міста Бремен (1965), Австрійської державної премії (1968), премій Антона Вільдганса (1968), Георга Бюхнера (1970), Франца Грільпарцера та Франца-Теодора Чокора (обидві 1972), Міжнародної літературної премії Монделло (1983), французької премії Медічі (1988) та ін.

Коротка біографія

Позашлюбне дитя, виховувався в Австрії батьками матері (дід був письменником). Вчився в католицькій школі, залишив її в 1947 році, почав працювати продавцем у крамниці. У 1949-1951 перебував на лікуванні в легеневому санаторії, від хвороби легенів страждав усе життя. У 1955-1957 роках навчався акторській майстерності в Зальцбургському університеті музичного та драматичного мистецтва «Моцартеум». Потім повністю присвятив себе літературі. У 1965 переселився у власний будинок в окрузі Ґмунден, де пізніше й помер.

Творчість

Прозаїк, драматург та поет Томас Бернгард жив відлюдником та рідко з'являвся на людях. Його перший роман — «Холоднеча» (1963 р.) — був визнаний подією в австрійській післявоєнній літературі. Особа, яка страждає від суспільства та протистоїть йому, — ось провідна тема романів «Божевілля» (1967 р.), «Вапняковий кар'єр» (1970 р.), «Коректура» (1975 р.).

З початку 70-х років Бернгард усе впевненіше виступав як драматург. Його комедії «Неук та божевільний» (1972 р.), «Суспільство на полюванні» (1974 р.) написані в традиціях театру абсурду. П'єси Бернгарда відрізняються сатиричною гостротою. У 1988 році з'явилася драма «Майдан героїв». У ній Бернгард змалював післявоєнну Австрію, де знову повільно визріває нацизм, і передбачив прихід до влади по-фашистськи налаштованих політиків. Постановка п'єси викликала загальнонаціональний скандал, почалося цькування автора в пресі. У нього трапився серцевий напад. Останньою волею письменника була заборона на публікацію його творчості на батьківщині. Постать і творчість Т. Бернгарда відкрив для українського читача письменник і перекладач Тимофій Гаврилів. У його перекладах з'явилися "Старі майстри", "Елізабет II", "Іммануїл Кант", "Площа Героїв", а також три "драмолетки про Кляуса Пайманна". Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса готує прем'єру за п'єсою "Іммануїл Кант".