ua

Едвард Ридз-Смігли

Добавить новую картинку!
Дата народження:
11.03.1886
Дата смерті:
02.12.1941
Додаткові імена:
Edward Rydz-Śmigły, Edvards Ridzs-Smiglijs, Edward Rydz-Śmigły; Эд́вард Рыдз-Сми́глы;, Edward Śmigły-Rydz, Эд́вард Рыдз-Смиглы, Эд́вард Рыдз-Сми́глы, , Edvards Ridzs Šmiglijs, Edward Rydz-Šmigly
Категорії:
, Военный орден Лачплесиса, Військова людина, Легіонер, Міністр, Пов'язані в Латвію, Учасник Другої світової війни, Учасник Першої світової війни, учасник визвольної боротьби
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Варшава, Повонзківський цвинтар

Едвард Ридз-Смігли (Edward Rydz-Śmigły, нар. 11 березня 1886, м. Бережани, Тернопільщина — †2 грудня 1941, м. Варшава) — польський військовий і політичний діяч, маршал Польщі (1936). Під час Першої світової війни — керівник батальйону в складі Польських легіонів. Головнокомандувач польської армії під час Польської кампанії 1939 року. Орден Білого Орла (1936). Масон. Почесний громадянин Тернополя.

Народився 11 березня 1886 року в сім'ї підофіцера австрійської армії Томаша Ридза та доньки вахмістра поліції Марії Баб'як. Щодо місця народження існують розбіжності: або м. Бережани (вул. Ізабелівка, буд. 137), або с. Лісники (буд. 117) біля Бережан; згадується теж с. Лапшин. Після закінчення Бережанської гімназії у 1905 розпочав навчання у Краківській Академії мистецтв. У 1908 у зв'зку з членством у новоствореній організації «Союз Чинної Боротьби» перериває навчання і переходить на філософські студії Ягелонського університету. У цей час вибирає собі псевдо «Сьмігли» (спритний, меткий).

Військова служба

У 1910–1911 рр. був призваний на військову службу в австрійську армію, де отримав звання підхорунжого. У 1912 р. відновлює навчання і закінчує Краківську Академію мистецтв. «Союз Чинної Боротьби» перетворюється на легальне спортивно-гімнастичне товариство «Стшелєц» (пол. Strzelec) під керівництвом Ю. Пілсудського. У цьому товаристві Е. Ридз зарекомендував себе здібним організатором.

Перша світова війна

З початком Першої світової війни в липні 1914 був мобілізований у 55-й полк австрійської армії, розташований у Бережанах. Ю. Пілсудський призначає його спочатку командиром ІІІ батальйону польських легіонів, а незабаром — командиром Першої бригади легіонів. Улітку 1915 — підполковник, в листопаді 1917 року — головний комендант Польської Військової Організації, замість арештованого Пілсудського.

Польська Республіка (1918–1939)

Один з найближчих співробітників Ю. Пілсудського: з 1918 — міністр війни, у травні 1920 — командувач армії, яка зайняла Київ. 9 червня 1920-го року[1] за наказом генерала Е. Ридза-Сміглого Ланцюговий міст Києва був підірваний відступаючими польськими військами, відновити його за старим проектом не вдалося. З 1921 — інспектор армії, по смерті Пілсудського 1935 — генеральний інспектор польських збройних сил і фактичний диктатор Польщі, з 1936 — Маршал Польщі.

Друга світова війна

Начальний вождь польської армії у війні з Німеччиною 1939; після поразки польських військ інтернований до Румунії, але 1941 нелегально повернувся до Варшави. Помер 2 грудня 1941 від серцевого нападу.

Як уроджений на Бережанщині (Галичина) і абсольвент Бережанської гімназії мав чимало особистих зв'язків з українцями, але до національних прагнень українців у межах польської держави ставився неприхильно і до деякої міри відповідальний за протиукраїнську політику польського уряду в другій половині 1930-х pp.

 

Джерело: wikipedia.org, lkok.com

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Вітольд ПілецькийВітольд ПілецькийСосед13.05.190125.05.1948
        2Maksymilian MalinowskiMaksymilian MalinowskiЕдиномышленник23.06.186018.03.1948
        3Karol Zyndram MaszkowskiKarol Zyndram MaszkowskiСолдат26.05.186824.03.1938
        4
        Eugeniusz KryglerСолдат02.12.189000.04.1940
        5Aleksander Mikołaj TomaszewskiAleksander Mikołaj TomaszewskiСолдат06.12.189000.04.1940
        6Tadeusz PuszczyńskiTadeusz PuszczyńskiСолдат02.02.189502.02.1939
        7Леопольд ОкулицкийЛеопольд ОкулицкийСолдат12.11.189824.12.1946
        8Stefan RoweckiStefan RoweckiСолдат25.12.189502.08.1944
        9Stefan MilerStefan MilerСолдат22.01.188814.02.1962
        10Maksymilian Milan-KamskiMaksymilian Milan-KamskiСолдат18.10.189508.10.1979

        17.11.1918 | Naczelnik Państwa Józef Piłsudski powołał rząd Jędrzeja Moraczewskiego

        Rząd Jędrzeja Moraczewskiego (formalna nazwa - Tymczasowy Rząd Ludowy Republiki Polskiej) – gabinet pod kierownictwem socjalistycznego premiera Jędrzeja Moraczewskiego, utworzony 17 listopada 1918 przez Józefa Piłsudskiego. Pod względem organizacyjnym i prawnym kontynuował prace powołanego przez Radę Regencyjną prowizorium rządowego Władysława Wróblewskiego. Politycznie był częściowo kontynuacją rządu lubelskiego Ignacego Daszyńskiego, który podporządkował się Józefowi Piłsudskiemu.

        Розмістити спогади

        18.11.1918 | Zaprzysiężono rząd Jędrzeja Moraczewskiego

        Rząd Jędrzeja Moraczewskiego (formalna nazwa - Tymczasowy Rząd Ludowy Republiki Polskiej) – gabinet pod kierownictwem socjalistycznego premiera Jędrzeja Moraczewskiego, utworzony 17 listopada 1918 przez Józefa Piłsudskiego. Pod względem organizacyjnym i prawnym kontynuował prace powołanego przez Radę Regencyjną prowizorium rządowego Władysława Wróblewskiego. Politycznie był częściowo kontynuacją rządu lubelskiego Ignacego Daszyńskiego, który podporządkował się Józefowi Piłsudskiemu.

        Розмістити спогади

        14.02.1919 | The Polish-Soviet war started

        The Polish–Soviet War (February 1919 – March 1921) was an armed conflict that pitted Soviet Russia and Soviet Ukraine against the Second Polish Republic and the Ukrainian People's Republic over the control of an area equivalent to today's Ukraine and parts of modern-day Belarus. Ultimately the Soviets, following on from their Westward Offensive of 1918–19, hoped to fully occupy Poland. Although united under communist leadership, Soviet Russia and Soviet Ukraine were theoretically two separate independent entities since the Soviet republics did not unite into the Soviet Union until 1922.

        Розмістити спогади

        03.01.1920 | Brīvības cīņas: Latvieši un poļi atbrīvo Daugavpili no Krievijas iebrucējiem

        Sākas Latvijas un Polijas karaspēka ofensīva pret boļševikiem Latgalē. Latviešu un poļu vienotais karaspēks ieņem Daugavpili.

        Розмістити спогади

        30.01.1920 | Brīvības cīņas: Latvijas armija atbrīvo Zilupi no Krievijas lielinieku iebrucējiem

        Розмістити спогади

        07.05.1920 | Kiev Offensive (1920)

        The 1920 Kiev Offensive (or Kiev Operation), sometimes considered to have started the Soviet-Polish War, was an attempt by the newly re-emerged Poland, led by Józef Piłsudski, to seize former Polish lands, -central and eastern Ukraine, torn in the warring among various factions, both domestic and foreign, from Soviet control.

        Розмістити спогади

        13.08.1920 | Wojna polsko-bolszewicka: Armia Czerwona pod wodzą marszałka Michaiła Tuchaczewskiego uderzyła na Warszawę

        Bitwa warszawska (pot. cud nad Wisłą) – bitwa stoczona w dniach 13-25 sierpnia 1920 w czasie wojny polsko-bolszewickiej. Zadecydowała o zachowaniu niepodległości przez Polskę i przekreśliła plany rozprzestrzenienia rewolucji na Europę Zachodnią. Zdaniem Edgara D'Abernon była to 18. z przełomowych bitew w historii świata.

        Розмістити спогади

        15.08.1920 | Варшавська битва

        Варша́вська би́тва («Диво на Віслі», 1920) — вирішальна битва Радянсько-польської війни 1919–1921 років, у результаті якої Польща зуміла відстояти свою незалежність, завдавши поразки військам Радянської Росії.

        Розмістити спогади

        08.11.1923 | Der Hitlerputsch

        Розмістити спогади

        02.10.1938 | Wojska polskie wkroczyły na czechosłowackie Zaolzie

        Zaolzie zostało przyłączone do Rzeczypospolitej 2 października 1938 roku, gdy korzystając z dogodnej sytuacji międzynarodowej (brak sprzeciwu mocarstw zachodnich wobec zmian granicznych wymuszanych przez nazistowskie Niemcy, faszystowskie Włochy i militarystyczną Japonię) Polska wykorzystała okazję i w czasie nacisków Adolfa Hitlera na Czechosłowację (układ monachijski) przekazała Czechom ultimatum, w którym żądała oddania Zaolzia. Rząd czechosłowacki zgodził się spełnić polskie warunki i Czechosłowacja przekazała Polsce sporne tereny.

        Розмістити спогади

        01.09.1939 | Invasion of Poland

        The Invasion of Poland, also known as the September Campaign or 1939 Defensive War (Polish: Kampania wrześniowa or Wojna obronna 1939 roku) in Poland and the Poland Campaign (German: Polenfeldzug) or Fall Weiß (Case White) in Germany, was an invasion of Poland by Germany, the Soviet Union, and a small Slovak contingent that marked the beginning of World War II in Europe. The German invasion began on 1 September 1939, one week after the signing of the Molotov–Ribbentrop Pact, while the Soviet invasion commenced on 17 September following the Molotov-Tōgō agreement which terminated the Russian and Japanese hostilities (Nomonhan incident) in the east on 16 September. The campaign ended on 6 October with Germany and the Soviet Union dividing and annexing the whole of Poland.

        Розмістити спогади

        17.09.1939 | Вторгнення СРСР до Польщі

        Агресія СРСР проти Польщі (17 вересня 1939 — 6 жовтня 1939) — віроломний, без оголошення війни, збройний напад і окупація Червоною Армією (РСЧА) територій ІІ Речі Посполитої, здійснений СРСР в союзі за нацистською Німеччиною після початку Другої світової за попередньою злочинною змовою між СРСР і Третім Рейхом з порушенням низки міжнародних угод, якими було захищено Польщу. Зокрема Пакту Бріана — Келлоґа і «Протоколу Літвінова», Договору про ненапад між СРСР і Польщею і Конвенції про визначення агресії. Напад і подальша анексія спричинили тяжкі наслідки: зникнення з політичної карти світу цілої держави, масові арешти, етнічні чистки, Катинський розстріл, депортації народів, значне збільшення загальної чисельності населення, яке підпадало під сталінські репресії.

        Розмістити спогади

        Ключові слова