ua

Ян Парандовский

Добавить новую картинку!
Дата народження:
11.05.1895
Дата смерті:
26.09.1978
Додаткові імена:
Jan Parandowski, Ян Парандовский
Категорії:
, Перекладач, Письменник
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Варшава, Повонзківський цвинтар

Ян Парандовский (пол. Jan Parandowski; * 11 травня 1895, Львів - † 26 вересня 1978, Варшава) — польський письменник, есеїст і перекладач. Номінувався на Нобелівську премію (1968).

Походження

Був позашлюбним сином Юлії Парандовської з Мостиськ і греко-католицького священика, українського теолога, викладача Львівського університету Івана Бартошевського. Цей факт встановила й оприлюднила в своїй книзі "Хто ти є. Початок родинної саги" (2014) онука Я.Парандовського Йоанна Щепковська (відома польська акторка).

Біографія

1913 — закінчив IV Державну чоловічу гімназію імені Яна Длуґоша у Львові, після чого вступив до Львівського університету, на факультет класичної філології та археології.

Під час навчання брав участь в археологічних розкопках на території Європи.

Але перші есеї (про Зиґмунта Красінського та Жан-Жака Руссо) опублікував іще гімназистом — у львівській газеті Przegląd (1912).

Після вступу до Львова російських військ (1914) був інтернований і приблизно до 1919 року мешкав у Саратов і (Росія), де навчався у місцевій гімназії. У цьому місті тоді виходила газета польською мовою Wieśći saratowskie ("Саратовські вісті" ), редактором якої значився Jan Parandowski.

1919 — повернувся до Львова. Того ж року в Станіславовоі накладом 150 примірників вийшла книжка Яна Парандовського "Більшовизм і більшовики в Росії" (Bolszewizm i bolszewicy w Rosji). Ні в СРСР, ні в Польській Народній Республіці її не перевидавали. У комуністичні часи примірники книжки вилучали з польських бібліотек, і лише завдяки вцілілій фотокопії з бібліотеки Вроцлавського університету 1996 побачило світ її 2-е польське видання.

1923 — успішно закінчив Львівський університет.

1923 — отримав звання маґістра класичної філології й археології.

1929 — переселився зі Львова до Варшави.

1930—1931 — був одним із двох редакторів науково-літературного журналу Pamiętnik Warszawski.

1933 — очолив польський ПЕН-клуб. На цій посаді беззмінно (з перервою на роки Другої світової війни) пробув до самої смерті.

1937—1938 — редагував серію "Великі люди" при Державному видавництві шкільних книг.

1944 — під час Варшавського повстання згорів будинок Парандовського, у вогні загинув весь архів письменника - не лише матеріали до вже виданих творів, але й чернетки нових. Зокрема, згорів майже готовий роман, який повинен був стати 2-ю частиною роману "Небо пломеніє" - з розповіддю про подальше життя головного персонажа, Теофіла Гродзіцького.

1945—1950 — Парандовський викладав у Люблінському католицькому університеті (завідував кафедрою спочатку античної культури, а потім порівняльного літературознавства).

У цей час відвідав Норвегію, Швецію, Францію, працював у Королівській бібліотеці Стокгольму і Національній бібліотеці Парижа.

З 1948 — член Варшавського наукового товариства.

1948 — готував Всесвітній конгрес інтелектуалів у Вроцлаві.

1958 — допомагав у організації Міжнародного з'їзду перекладачів у Варшаві.

1962 — обраний віце-президентом Міжнародного ПЕН-клубу.

Творчість

Більшість статей, оповідань, есеїв Парандовського присвячені темі античності. Популярність у широкого читача він здобув завдяки своїй книзі «Мітологія».

Переклав книги Юлія Цезаря «Про громадянську війну» (1951), Лонга «Дафніс і Хлоя» (1948), «Одіссею» Гомера (1953).

Проте основною його працею вважають книгу «Алхімія слова».

Деякі праці
  • 1924 - Мітологія (Mitologia; популярний виклад античних переказів, легенд і вірувань)
  • 1924 - Ерос на Олімпі (Eros na Olimpie)
  • 1927 - Дві весни (Dwie wiosny)
  • 1927 - Троянська війна (Wojna trojańska)
  • 1930 - Король життя (Król życia; про Оскара Вайльда)
  • 1933 - Олімпійський диск (Dysk olimpijski)
  • 1934 - Відвідини та зустрічі (Odwiedziny i spotkania)
  • 1935 - Пригоди Одисея (Przygody Odyseusza)
  • 1936 - Небо пломеніє (Niebo w płomieniach; автобіографічний роман)
  • 1949 - Середземноморська година (Godzina śródziemnomorska)
  • 1951 - Алхімія слова (Ałchemia słowa)
  • 1953 - Сонячний годинник (Zegar słoneczny; книжка оповідань про дитинство)
  • 1955 - Вибрані твори (Pisma wybrane)
  • 1956 - Петрарка (Petrarka)
  • 1957 - Вибрані твори, тт. 1-3 (Dzieła wybrane, tomy 1-3)
  • 1958 - З античного світу (Z antycznego świata)
  • 1959 - Мій Рим (Mój Rzym)
  • 1961 - Повернення до життя (Powrót do życia)
  • 1962 - Вереснева ніч
  • 1967 - Акація (Akacja)

Нагороди

  • 1936 - бронзова медаль олімпійського конкурсу мистецтва та літератури, який проходив під час Берлінської олімпіади (за роман "Олімпійський диск").
  • 1937 - "Золотий лавровий вінець" Польської літературної академії (за творчі досягнення).
  • 1964 - Державна премія I ступеня (за сукупність літературної діяльності).
  • 1976 - doctor honoris causa факультету християнської філософії Люблінського католицького університету.

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Іван БартошевськийІван БартошевськийБатько18.01.185213.12.1920
        2Andrzej Tadeusz SzczepkowskiAndrzej Tadeusz SzczepkowskiЗять26.04.192331.01.1997
        3Таде́й Зелі́нськийТаде́й Зелі́нськийКоллега14.09.185908.05.1944

        Не вказано події

        Ключові слова