ua

Андрій Баль

Добавить новую картинку!
Дата народження:
16.01.1958
Дата смерті:
09.08.2014
Додаткові імена:
Andrij Bal
Категорії:
Тренер, Футболіст
Громадянство:
 українець
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Андрій Михайлович Баль (* 16 лютого 1958, Розділ, СРСР — † 9 серпня 2014, Київ, Україна) — український футбольний тренер. У минулому — радянський футболіст. Майстер спорту міжнародного класу (1977), Заслужений майстер спорту СРСР (1986). Володар Кубка Кубків УЄФА, чотириразовий чемпіон СРСР.

Упродовж сезону 2009/2010 — головний тренер одеського «Чорноморця», а з 6 по 17 жовтня 2012 року тимчасово виконував обов'язки головного тренера збірної України, керуючи командою у двох матчах.

Клубна кар'єра

Вихованець львівського футболу. Грав у футбол у ДЮСШ Нового Роздолу, з 1971 року — у львівському спортінтернаті. 1975 року почав виступи у дублюючому складі команди «Карпати» (Львів), а вже за два роки, у 1977 — в основному складі головної команди Львівщини. Допоміг команді повернутися до вищого дивізіону чемпіонату СРСР за результатами сезону 1979.

З 1981 року — гравець київського «Динамо». У складі команди чотири рази вигравав золоті медалі першості СРСР і стільки ж разів — Кубок країни. Переможець розіграшу Кубку Кубків УЄФА 1986 року.

1991 року переїхав до Ізраїлю, де протягом одного сезону грав за «Маккабі» (Тель-Авів), а згодом за клуб «Бней-Єгуда», у складі якого 1993 року завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірні

Викликався до збірних команд СРСР різних вікових категорій. Вигравав чемпіонат світу серед юнаків до 19 років у 1976, чемпіонат Європи серед юніорів до 20 років у 1977, молодіжний чемпіонат світу 1980.

У складі основної радянської збірної дебютував у 1981, відгравши протягом 8 років у її складі загалом 20 ігор, у тому числі в рамках фінальних частин чемпіонатів світу 1982 та 1986 років. У формі національної збірної відзначився одним забитим голом — у ворота збірної Бразилії на чемпіонаті світу 1982.

Тренерська кар'єра

Завершивши у 1993 році ігрову кар'єру, залишився в Ізраїлі, де почав працювати на посаді помічника головного тренера спочатку у клубі «Маккабі» (Хайфа), а згодом у «Маккабі» (Герцлія). Дебютував в якості головного тренера у 1999 році в ізраїльскому клубі «Акоах». Протягом 2001–2003 років очолював полтавську «Ворсклу».

З 2003 року тісно співпрацює зі своїм колишнім партнером по київському «Динамо» Олегом Блохіним. Протягом 2003–2007 років входив до очолюваного останнім тренерського штабу національної збірної України, згодом у 2008 — до тренерського штабу ФК «Москва».

2009 року тандем Блохін—Баль повернувся до українського футболу, аби допомогти покращити турнірне становище у чемпіонаті України одеському «Чорноморцю». Цього разу Баль обійняв посаду головного тренера, а Блохін отримав посаду спортивного директора клубу.

21 квітня 2012 року повернувся разом з Блохіном до керма національної збірної України, а 25 вересня того ж року увійшов до тренерського штабу Олега Блохіна у київському Динамо. У зв'язку з хворобою Олега Блохіна і його нездатністю виконувати обов'язки очільника збірної, Андрій Баль був тимчасово призначений виконувати обов'язки головного тренера національної команди України. Готував її до двох поєдинків відбору ЧС-2014: з Молдовою і Чорногорією. Незважаючи на задеклароване завдання здобути перемоги в обох двобоях, збірна України під керівництвом Баля виступила невдало (інша оцінка — провально), спочатку зігравши на виїзді унічию проти збірної Молдови, згодом програвши на власному полі чорногорцям.

В останні роки працював в структурі «Динамо» — спершу асистентом тренера Олега Блохіна, потім тренером-селекціонером.

9 серпня 2014 року помер у Києві на 57-му році життя.

Досягнення

У складі «Динамо» (Київ)
  • Володар Кубку Кубків УЄФА 1986.
  • Чемпіон СРСР (4): 1981, 1985, 1986 та 1990.
  • Володар Кубка СРСР (4): 1982, 1985, 1987 та 1990.
У складі «Карпат» (Львів)
  • Переможець першої ліги Чемпіонату СРСР: 1979.
У складі збірних СРСР
  • Срібний призер Чемпіонату Європи з футболу 1988.
  • Бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1980.
  • Чемпіон юнацького Чемпіонату Європи 1976 року.
  • Чемпіон юніорського Чемпіонату світу 1977 року.
  • Чемпіон молодіжного Чемпіонату Європи (2): 1980, 1990.
  • Учасник чемпіонатів світу 1982 та 1986 років.
Особисті
  • Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ ступеня (2011)
  • Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2006, за результатами виступу збірної України на Чемпіонаті світу)

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Не вказано події

        Ключові слова