Клара Лучко

Клара Степанівна Лучко (рос. Кла́ра Степа́новна Лучко́; 1 липня 1925, с. Чутове, Полтавська область — 26 березня 2005, Москва) — українська радянська кіноактриса, народна артистка СРСР (1985).

Біографія

Клара Степанівна Лучко народилася 1 липня 1925 року в селі Чутове на Полтав­щині.

Батько — Степан Григорович був чоловіком м'яким, інтелігентним від природи, наділеним душевною чистотою. Багато рис його характеру передалися дочці. Він дуже любив дочку і пишався її акторськими успіхами.

Мати — Лучко Ганна Іванівна, працьовита, розумна, вольова жінка з м'яким почуттям гумору.

У 1928 р. сім'я переїжджає до Полта­ви. 3 дитячих літ у душі обдарованої дівчини жила мрія стати актрисою. Клара з подругами часто влаштовували веселі «спектаклі», костюмовані вечори, у маскарадному вбранні танцювали біля новорічної ялинки, декламували вірші, брали участь у роботі драматичного гуртка. Коли ро­зучували складну, з багатьма дійовими особами п'єсу, об'єд­нувалися з іншими драмгуртками. На репетиції приходили учні на чолі з Юрієм Тимошенком (пізніше широковідомим актором-гумористом Тарапунькою).

У 1941 закінчила 7-й клас. Сім'я Лучко евакуювалася до Середньої Азії. Тут Клара закінчила десятирічку і вступила у 1943 на акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВГІК), евакуйованого тоді в Алма-Ату. Займалася в майстерні викладачів ВДІКу Б.В. Бібікова і О. Пижової.

Ще будучи студенткою, знялася у фільмі «Молода гвардія», який приніс їй славу. Але справді всенародна любов прийшла до Клари Лучко після ролі Даші Шелест у фільмі «Кубанські козаки». Клара Лучко виконала провідні ролі у фільмах: «Велика родина», «Дванадцята ніч», «На семи вітрах». Завдяки фільму «Циган» Лучко Клара на якийсь час стала найпопулярнішою акторкою радянського кіно. Лучко провадила активну суспільну діяльність, брала участь у різних культурно — освітніх заходах і кінофестивалях; була відзначена багатьма державними нагородами, у тому числі — орденом «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня. Про своє життя Клара Лучко написала автобіографію «Чи винна я».