ua

Олександр Конецпольський

Добавить новую картинку!
Дата народження:
00.00.1620
Дата смерті:
30.03.1659
Додаткові імена:
Aleksander Koniecpolski, Александр Конецпольский
Категорії:
, Військова людина, Чиновник
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Встановіть кладовищі

Конецпо́льський Алекса́ндр гербу Побуг (в Михайла Грушевського Конєцпольский Івана Крип'якевича Конєцпольський; *1620 — †30 березня 1659 с. Підгірці, тепер Бродівського р-ну Львівської обл.) — князь (1637 рік), державний діяч Речі Посполитої, за походженням — польський шляхтич, магнат. Богдан Хмельницький вважав його за «лютого ворога козаччини» разом з Яремою Вишневецьким: «ці два пани до всього лихого є причиною — своєю пожадливістю і запальністю всю землю нінащо перевернули».

Син коронного гетьмана Станіслава Конецпольського і Kристини Любомирської (померла 1645 р.; донька бурґграфа Кракова Себастьяна Любомирського).

Навчався у ліцеї (новодворській школі) Кракова, військової справи навчали найкращі вчителі, також батько. У вересні 1635 року разом з батьком перебував у Штумській Всі під час приготування до шведської кампанії. Протягом 1635–1638 років з вихователем Шимоном Старовольським перебував за кордоном. 1637 року став старостою переяславським («відступив» батько). 1640–1643 років перебував в Італії, Франції, Бельгії. За службу у імператорському війську в Німеччині, Голандії імператор (цісар) Фердинанд III надав йому 1637 титул князя Священної Римської Імперії. Під командуванням батька 1644 року бився проти татарів, брав участь у битві під Охматовим (вів у бій свою хоругву з 150 кавалеристів).

Як магнат кресовий і прикордонний староста, відрізнявся суворим характером. Наказав забрати у Богдана Хмельницького Суботів, приєднати його до Чигиринського староства (виконавець наказу — підстароста Даніель Чапліньський забрав його собі). Конєцпольський не виконав розпорядження короля Владислава IV Вази повернути Суботів Б.Хмельницькому, виплатив йому 150 золотих. Разом з іншими кресовими олігархами (магнатами) волів силою придушити повстання козаків.

Учасник воєн з козаками, один із ініціаторів капітуляції коронного війська перед шведським військом у час «шведського потопу». Отримав у козаків Богдана Хмельницького (самого Б. Хмельницького[6]) під час Національної Визвольної війни глузливе прізвисько «Дитина» за молодий вік. Під час визвольної війни українського народу 1648–1654 був одним з трьох (разом з Влядиславом Домініком Заславським і Миколаєм Остророгом) командувачів польсько-шляхетським військом (реґіментарів) у битві під Пилявцями 1648 р.

Для провокування війни з Туреччиною у жовтні 1646 року разом із Самійлом Лящем, Яремою Вишневецьким, 4000 осіб війська атакував пониззя Дніпра; дійшов під Очаків, забрав полонених, худобу, що відіграло свою роль 1648 року у повстанні Б. Хмельницького.

В жовтні 1657 р. був під Торунем з 6-ма коругвами, але не відіграв важливої ролі (командував Є. Любомірскі). Восени 1658 р. з 3-ма полками (бл. 3300 коней) прибув до Мальборка, Ґрудзьовдзя, Бродніці, Штуму шарпати ворога, зміг розбити під'їзд з Мальборку, взяти полонених. Після невдалої сутички пiд Холмом добрався до Кішпорку (Дзєржґоня), де важко захворів; мусів віддати командування коронному хорунжому Яну Собєскі. За військові заслуги, за кошти, витрачені ним для утримання залог в Бродах, Язловці сейм 1658 р. надав йому право збирати податки і мита в Язловці на 3 роки.

Конфлікт з Богданом Хмельницьким

Батько перед смертю 1646 року, за переказом літописця Натана Гановера, доручив «знайти яке-небудь обвинувачення і зігнати зі світу» Б. Хмельницького. Оскільки Б. Хмельницький володів Суботовом «спокійним володдіям», не маючи офіційних документів - акту надання, королівського підтвердження, А. Конєцпольский заперечив права Б. Хмельницького. Для цього використав чигиринського підстаросту Даніеля Чапліньского, який хотів господарювати в Суботові, збільшити доходи А. Конєцпольського. Можливо, після одруження із Йоанною Барбарою із Замойських дав дозвіл Д. Чапліньському розправитися з Б. Хмельницьким.

Посади

Хорунжий великий коронний 1641 р., староста переяславський 1637 р., чигиринський 1643 р., корсуньський 1643 р., плоскирівський 1643 р., долинський 1648 р., канівський 1651 р., буський; воєвода сандомирський 1656.

Власність, фундації

Мав великі землеволодіння в Україні. Після смерті батька 1646 успадкував Підгірці, Броди у Львівській землі, де цього року приймав короля Владислава IV з дружиною. Успадкував родинний палац у Варшаві (тепер президентський палац), Язловецький замок, який оточив зовнішньою лінією оборони, збудував нижній замок з наріжними бастіонами, 2-поверховим житловим будинком з ренесансними порталами проїзду.

Родина

Зять Томаша Замойського. Посаг дружини Йоанни Барбари − 400000 злотих готівкою, клейноди, срібло (еквівалент 100000 злотих). Шлюб був 9 листопада 1642 року в Замості. Дружина померла 1653 року, була похована в Конєцполі.

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Станіслав КонецпольськийСтаніслав КонецпольськийБатько09.02.159111.03.1636

        25.09.1648 | Powstanie Chmielnickiego: klęska wojsk polskich w bitwie pod Piławcami.

        Bitwa pod Piławcami – bitwa rozegrana na pograniczu Podola i Wołynia w dniach 23-25 września 1648 roku (20-23 września). Jedna z najbardziej dotkliwych klęsk w historii oręża polskiego w czasie powstania Chmielnickiego.

        Розмістити спогади

        Ключові слова