Жан Габен

Жан Габен (фр. Jean Gabin, справжнє ім'я — фр. Jean-Alexis Moncorgé, Жан Але́ксіс Монкорже́); (*18 травня 1904 — †15 листопада 1976) — відомий французький актор театру, кіно та вар'єте, виконавець комедійних та драматичних ролей. Знявся у 97 кінофільмах. Співзасновник кінофірми «Гафер» (разом з Фернанделем).

Справжнє ім'я Жана Габена — Жан Алексіс Монкорже. Батько Жана — Фердинанд, був маловідомим актором паризьких театрів, а мати — співачкою. У 14 років Жан покинув навчання у школі та почав трудову діяльність: на будівництві шосе й доріг, на сталеливарному заводі, в автомагазині. Але у 1923 році, коли йому виповнилося 19 років, батько Жана змусив його поступити до театру «Фолі Бержер». Там він поступово навчався акторської майстерності, виконував невеличкі пісеньки. Після служби в армії, у 1927 році, він гастролював по країнах Південної Америки. З 1929 року у Парижі Жан виступав у вар'єте «Мулен Руж», а потім у «Буфф Парізьєн» та «Водевілі», де співав, танцював та брав участь в оперетах «Флоссі» та «Арсен Люпен, банкір».

Жан дебютував у кіно у фільмі «Кожному може поталанити» (1930 рік), який був екранізацією оперети. Після цього він постійно знімався у кінофільмах. З 1930 до 1933 року Жан зіграв ролі у 11 кінострічках. Успіх до нього прийшов разом з картиною «Марі Шапделен». Але відомим на всю Францію Жан став після зіграної ним ролі лейтенанта Марешаля у фільмі Жана Ренуара «Велика ілюзія» (1937 рік). З цього моменту герої Жана Габена — одинаки, але сильні як скеля люди.

Після окупації Франції Німеччиною (1940 рік) Жана Габена запросили до німецької кіностудії «УФА», але він відмовився та поїхав до Голлівуду. Після розлучення у США він познайомився з Марлен Дітріх, з якою у нього також був роман. Акторська кар'єра Габена у США не склалася, й у 1943 році він приєднався до руху Опору у Європі: брав участь у військових діях на півночі Африки, поступив добровольцем на корабель, який супроводжував союзницькі транспорти до Мурманська. Разом із військами генерала Де Голля увійшов до визволеного Парижу. Після війни Жан Габен й Марлен Дітріх знялися разом у фільмі «Мартен Руманьяк», проте картина не мала успіху. Дітріх пізніше повернулася до США.

Габен продовжував зніматися, але його кар'єра у той час складалася нелегко, він повернувся до театру, почав знову співати у вар'єте. Поступово він знайшов свій образ — людини-сучасника, чесної, відкритої, щирої. Інші ролі в історичних стрічках йому не дуже вдавалися.

Перший успіх з'явився з виходом стрічки «Не хапайте здобич» (1954 року). Наприкінці 50-х і у 60-ті роки Жан Габен пробував себе у комедійних фільмах — «Через Париж», 1956 рік, «Важкий вік» 1965 року. Згодом, знявшись у більш ніж 50 фільмах, він заснував свою власну кінокомпанію «Гафер», разом з Фернанделем.

У 1972 році Жан Габен вирішив залишити кінематограф, поселився на власній фермі, де розводив коней, вирощував виноград. 15 листопада 1976 року Жан Габен помер від серцевого нападу у Парижі. За заповітом актора його попіл був розвіяний у морі з військовими почестями на борту корабля у присутності друзів.

Фільмографія

Докладніше у статті Фільмографія Жана Габена

• 1937 — Велика ілюзія
• 1938 — Набережна туманів
• 1939 — День починається
• 1949 — Біля стін Малапаги
• 1954 — Повітря Парижу
• 1956 — Незначні люди
• 1956 — Через Париж
• 1958 — У випадку нещастя
• 1963 — Мелодія з підвалу (фільм, 1963) — пан Шарль
• 1967 — Ви не все сказали, мосьє Фарран — Денис Фарран
• 1968 — Татуйований — Легран (легіонер)
• 1969 — Сицилійський клан
• 1971 — Кіт