ua

Зофія Коссак-Щуцька

Добавить новую картинку!
Дата народження:
10.08.1889
Дата смерті:
09.04.1968
Додаткові імена:
Zofia Kossak-Szczucka, Zofia Kossak-Szatkowska, Зо́фья Ко́ссак-Щу́цкая
Категорії:
Письменник, громадський діяч, учасник визвольної боротьби
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Górki Wielkie (gm. Brenna), cmentarz ekumeniczny

Зофія Коссак-Щуцька (пол. Zofia Kossak-Szczucka; *10 серпня 1889, Космін — †9 квітня 1968, Більсько-Біла) — польська письменниця, учасниця руху Опору організації Жеґота (пол. Żegota).

Дочка Тадеуша Коссака і внучка Юліуша Коссака. Дитинство і молодість провела на Любельщині та на Волині.

На початках навчалась удома, згодом у 1906 працювала як учителька у Варшаві. Навчалась у варшавській школі прекрасних мистецтв та у цій же галузі у Женеві. 1915 року вийшла заміж за Стефана Щуцького, після одруження жила на Волині, тут прежила часи радянсько-української війни. По смерті першого чоловіка у 1921 жила у Ґурках Великих (пол. Górki Wielkie). 1925 року вийшла заміж за Зиґмунта Шатковського.

У часі II світової війни була у Варшаві, проводячи конспіративну та доброчинну діяльність. Була співредактором першої підпільної газети Polska Żyje, належала до ініціаторів Ради допомоги жидам (пол. Rada Pomocy Żydom).

У серпні 1942 опублікувала свій відомий протест. За цю діяльність, по війні одержала медаль «Справедливий серед народів світу». У цьому зверненні, що прозвучало в серпні 1942 року, говорилося: «У Варшавському гетто, відокремленому стіною від світу, кілька сот тисяч смертників чекають смерті. У них немає надії на порятунок. До них ніхто не прийде на допомогу. Кількість убитих євреїв перевалила за мільйон, і ця цифра збільшується з кожним днем. Гинуть всі. Багаті і бідні, старці, жінки, чоловіки, молодь, грудні діти … Вони винні лише в тому, що народилися євреями, засудженими Гітлером до знищення. Світ дивиться на ці злочини, найстрашніші з усіх, що бачила історія, і мовчить … Далі не можна терпіти. Той, хто мовчить перед фактом вбивства, той сам стає посібником вбивці. Хто не засуджує — той дозволяє. Тому піднімемо голос ми, поляки-католики. Наші почуття щодо євреїв не зміняться. Ми як і раніше вважаємо їх політичними, економічними та ідейними ворогами Польщі. Більше того, ми віддаємо собі звіт в тому, що вони ненавидять нас більше, ніж німців, що покладають на нас провину за своє нещастя. Чому, на якій підставі, — це залишається таємницею єврейської душі, невпинно підтверджується фактами. Усвідомлення цих почуттів не звільняє нас від обов'язку засудити злочини … У завзятому мовчанні міжнародного єврейського співтовариства, в вивертах німецької пропаганди, яка прагне скинути провину за різанину євреїв на литовців і поляків, ми відчуваємо ворожу для нас акцію».

У 1943 заарештована і відправлена спочатку до варшавськоої в'язниці Pawiak там була засуджена на смерть, потім ув'язнена у концтаборі Аушвіц, (спогади про концтабір написала у книжці «З безодні: спогади про табір»).

Звільнена у 1944 завдяки старанням підпілля, взяла участь у варшавському повстанні.

У червні 1945 Зофію Коссак викликав Якуб Берман, новий польський міністр внутрішніх справ, єврей. Він настійно порадив їй негайно покинути країну. Це робилаося для її захисту, міністр знав, що його уряд буде робити з не-комуністами, і він знав від свого брата, Адольфа Бермана, що Зофія зробила для збереження життя багатьох євреїв. Так він врятував життя Зофії. У 1945 скерована з місії Польського Червоного Хреста до Лондону, залишилася на еміграції протягом 12 років, господарюючи з чоловіком на фермі і продовжуючи письменницьку працю.

Після закінчення сталінського періоду і повернення до Польщі у 1957, оселилась знову у Ґурках Великих. Як публіцистка співпрацювала передусім з католицькою пресою. Завдяки умінню барвистого образотворення, пізнавальним цінностям, плинній нарації, більшість її історичних повістей набуло популярності серед дітей.

Померла 1968 року у Бєльсько-Бялій.

Доробок

«Теребовля» (пол. Trembowla) — історична повість, творі розповідається про оборону Теребовлі 1675 року та героїню тих подій — Анну Дороту (Зофію) Хшановську.

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        Iм'я зв'язокТип відносинДата народженняДата смертіОпис
        1Tadeusz KossakTadeusz KossakБатько01.01.185703.07.1935
        2
        Anna SzatkowskaДочка15.03.192827.02.2015
        3Zygmunt SzatkowskiZygmunt Szatkowskiчоловік31.07.189604.11.1976
        4Юліуш КоссакЮліуш КоссакДед29.10.182403.02.1899
        5Jerzy KossakJerzy KossakДвоюродный брат/сестра01.09.188611.05.1955
        6Wojciech KossakWojciech KossakДвоюродный брат/сестра31.12.185629.07.1942
        7Марія Павликовська-ЯсножевськаМарія Павликовська-ЯсножевськаДвоюродный брат/сестра24.11.189109.07.1945
        8Magdalena SamozwaniecMagdalena SamozwaniecДвоюродный брат/сестра26.07.189420.10.1972

        27.09.1942 | Powołano Tymczasowy Komitet Pomocy Żydom (Żegota)

        Tymczasowy Komitet Pomocy Żydom (Żegota) – polska organizacja podziemna powołana 27 września 1942 z inicjatywy Zofii Kossak-Szczuckiej i Wandy Krahelskiej-Filipowicz.

        Розмістити спогади

        01.08.1944 | Варшавське повстання 1944 року

        Варшавське повстання 1944 року (пол. Powstanie warszawskie) — головна військова операція польського опору Армії Крайової (пол. Armia Krajowa) проти Третього Рейху з метою звільнення Варшави і відновлення некомуністичної Польщі. Повстання співпало з наближенням частин Червоної Армії до східної околиці міста та відступом німецьких військ. Але радянський наступ зупинився, дозволивши німцям перегрупуватися і знищити місто під час придушення повстання, яке тривало 63 дні. Повстання було найбільшою військовою операцією, здійсненою будь-яким європейським рухом опору під час Другої світової війни.

        Розмістити спогади

        Ключові слова