Ві́я Артмане
- Дата народження:
- 21.08.1929
- Дата смерті:
- 11.10.2008
- Дівоче прізвище персони:
- Ві́я Аліда А́ртмане
- Додаткові імена:
- Vija Artmane, Вия Артмане, Вия Фрицевна Артмане, , Vija Alīda Artmane, Vija Artmane, Vija Alīda Artmane, Vija Artmane, Alīda Artmane, Vija Artmane
- Категорії:
- , , , Aктор, Депутат Парламенту, Державний та компартійний діяч, Заступник, Політик, громадський діяч
- Громадянство:
- латиш
- Кладовище:
- Pokrov Cemetery
Ві́я (Аліда) А́ртмане (латис. Vija Artmane; (21 серпня 1929 — 11 жовтня 2008) — радянська латиська акторкатеатру і кіно; ролі в побутових фільмах (На порозі бурі, Едґар і Крістіна, Театр), працювала в театрі Дайлес у Ризі. Народна артистка Латвійської РСР, Народна артистка СРСР (1969).
Біографія
Вія Артмане пропрацювала 50 років у Художньому академічному театрі імені Яна Райніса.
Популярність у часи СРСР акторка здобула завдяки кінокар'єрі. Вія Артмане знялася майже в сорока фільмах — зокрема «Рідна кров», «Ніхто не хотів вмирати», «Стріли Робін Гуда», «Сильні духом». Однією з найяскравіших стала роль Джулії Ламберт в екранізації роману Сомерсета Моема «Театр». У 2000 році акторка знялася в одному з фільмів серіалу «Каменська» — «Гра на чужому полі». Останньою її кінороботою була роль Катерини ІІ у стрічці Іллі Хотиненка «Золотий вік».
З 1999 року була акторкою Ризького Нового театру.
На 70-річчя актриси (1999) її було нагороджено найвищою державною нагородою Латвії — орденом Трьох зірок.
Останні роки акторка тяжко хворіла та перенесла декілька інсультів.
Діти
Донька Вії Артмане — відома в Латвії художниця Крістіана Дімітерс, син Каспарс займається музикою, пише вірші й відновлює церкви. Він і оприлюднив у своєму блозі подробиці смерті матері й заповіт — відспівати її в православному кафедральному соборі Риги, оскільки в 1999 році вона прийняла православ'я і отримала ім'я Єлизавета.
Вибрана фільмографія
- 1966 : Ніхто не хотів помирати — Она
- 1967 : Туманність Андромеди — Веда Конг, історик
- 1975 : Стріли Робін Гуда
- 1980 : Жайворонки
- 1985 : Остання індульгенція — Ерна Зале
Див. також
- 4136 Артмане — астероїд, названий на честь акторки.
Джерело: wikipedia.org
назва | з | до | зображень | мови | |
---|---|---|---|---|---|
Dzintari Concert Hall, Jūrmala | en, lv, ru | ||||
Rīgas Kinostudija | lv |
30.11.1919 | The Latvian National Theatre
19.11.1920 | Nodibināts Dailes Teātris
06.09.1936 | Nodibināts goda nosaukums - PSRS Tautas mākslinieks
07.08.1956 | Mākslas filma "Kā gulbji balti padebeši iet"
01.07.1966 | «Ніхто не хотів помирати» — литовський радянський художній фільм
26.11.1967 | «Сильні духом» — радянський двосерійний художній фільм
19.02.1971 | Mākslas filma "Tauriņdeja"
05.05.1973 | Kinokomēdija "Dāvana vientuļai sievietei"
30.10.1977 | Dailes teātris pārceļas uz jauno ēku
16.10.1978 | Mākslas filmas "Teātris" pirmizrāde
02.07.1982 | «Довга дорога в дюнах»
01.06.1985 | «Витівки шибеника» — радянський художній телевізійний фільм
05.08.1985 | Aktieru Amtmaņu Dzimto māju-muzeja "Zvanītāju Buku" atklāšana
14.05.1986 | PSRS Kinematogrāfistu V Kongress un Jāņa Streiča runa
Kāds ļoti spilgts un revolucionārs notikums pirmsatmodas un arī Latvijas kino vēsturē - Jāņa Streiča drosmīgā runa PSRS Kinematogrāfistu savienības kongresā 1986. gadā, kas raksturo izcilo latviešu kinorežisoru kā lielisku oratoru ar prasmi ironizēt un improvizēt, taču vissvarīgāk – tas bija liels un nozīmīgs solis pretī pārmaiņām un mūsu visu brīvībai.