Александр Брюкнер

Александр Брюкнер — (*29 січня 1856, Бережани, Тернопільська область — †24 травня 1939, Берлін) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі Петербурзької Академії Наук.

Народився в Бережанах (Галичина, тоді Австро-Угорська імперія).

1872-1876 — вивчав філософію у Львівському університеті.

1876 — здобув докторський ступінь у Відні і того ж року приступив до досліджень зі славістики в Лейпціґу та Берліні під керування тодішнього завідуючого кафедрою славістики Берлінського університету Ватрослава Яґіча.

1877 — видав працю з «Запозичені слов'янські слова в литовській мові», яку присвятив «шанованому вчителю Августу Лескіну».

1878 — захистив у Відні ступінь габілітованого доктора і як приват-доцент почав працювати у Львові.

1881 — переїхав в Берлін, де в університеті одержав посаду доцента з слов'янських мов і літератури Берлінського університету, яку 1892 року підвищили до повної професорської. Брюкнер пропрацював в Берлінському університеті 44 роки, був далеким від політики та цілком присвятив себе науці і спілкуванню з колегами-науковсцями.

Після Першої світової війни відхилив запрошення перебратися до Варшави, Познані чи Вільна [1]. Також після виходу на пенсію він продовжив свої дослідження в Берліні.

На похоронах Александра Брюкнера в 1939 році прощальне слово сказав Макс Фасмер, він же прийняв очолювану раніш Брюкнером університетську кафедру славістики.

Наукова діяльність

Поле наукової діяльності Брюкнера поряд з слов'янською філологією охоплює такі галузі, як: літературознавство, історія культури, балтістика, фольклор, дохристиянські релігії та міфологія, археологія та ін. Список його публікації вміщує понад 1800 найменувань.

У своїх дослідженнях розглядав також питання української літератури й культу­ри, проблеми польсько-українських літературних взаємин, твор­чість представників «української школи» в польській літературі.

У чис­ленних працях («Про етимологічну анархію», 1908; «Пісні польсько-руські», 1911) викорис­товував український матеріал. Підтримував контакти з українськими вченими, зокрема з Іваном Франком, який на­писав кілька рецензій на праці Брюкнера. Але до української мови ставився з погордою, применшував її вплив на польську і перебіль­шував вплив останньої на українську.

"Брікнер розкриває нові горизонти і будить нові думки. Тому тим більше дивуємся, що Брікнер в розборі цього питання не умів зберегти повної обєктивности супроти української мови. Ми цього не можем собі инакше пояснити як якоюсь ідіосинкразією супроти всього українського. А щоб дати на це доказ, вкажемо тільки на його книжку Die Slawen und der Weltkrieg… Названий твір Брікнера має політичний зміст і служить пропаганді не тільки справедливої справи польського народа, але также і неоправданих його претенсій і забаганок… Одно тільки скажемо: Події революції та боротьба і бої за політичну самостійність українського народу дали і Полякам досить доказів на те, що поставлена Брікнером в цім його творі діяґноза і проґноза в українській справі була зовсім невірна",

— писав український мовознавець Степан Смаль-Стоцький [2].

1903—1904 — опублікував огляди періодичних видань з етнографії та фольклору, де проаналізував також досліджен­ня Івана Франка, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, М.Дикарєва та інших.

В «Історії слов'янських літератур», що є першою частиною його (разом з Т.Лер-Сплавінським) книжки «Нарис з історії слов'янських літератур і літературних мов» (польською мовою, Львів, 1929), дав високу оцінку творчості Тараса Шевченка і його значення для України.

Праці (вибірково)

• Polnisch-russische Intermedien des XVII. Jahrhunderts (1890)
• Średniowieczna poezya łacińska w Polsce Cz. 1 (1892) Cz. 2 (1893) Cz. 3 (1894)
• Kazania średniowieczne Cz. 1 (1895) Cz. 2 (1895) Cz. 3 (1896)
• Z dziejów polskich różnowierców : aryanie (1896–1898)
• O Piaście (1897)
• Z dziejów polskich różnowierców : aryanie, ludzie i losy, Marcin Krowicki (1899)
• Taniec Rzeczypospolitej Polskiej : szkic historyczny (1899)
• Spuścizna rękopiśmienna po Wacławie Potockim Cz. 2 (1899)
• Język Wacława Potockiego : przyczynek do historyi języka polskiego (1900)
• Tragedya moskiewska : szkice historyczne (1900)
• Apokryfy średniowieczne Cz. 1 (1900) Cz. 2 (1904)
• Geschichte der polnischen Litteratur (1901)
• Drobne zabytki polszczyzny średniowiecznej Cz. 2 (1901)
• Cywilizacja i język : szkice z dziejów obyczajowości polskiej (1901)
• Z dziejów literatury i oświaty w Rosyi : (z powodu dzieła Aleksandra Pypina Historya literatury rosyjskiej, 4 tomy, Petersburg 1898 i 1899) (1901)
• Ezopy polskie (1902)
• Psałterze polskie do połowy XVI wieku (1902)
• Dzieje literatury polskiej w zarysie Tom 1 (1903) Tom 2 (1903)
• Z dziejów języka polskiego : studja i szkice (1903)
• Przyczynki do słownictwa polskiego (1903)
• Legendy o Cyrylu i Metodym wobec prawdy dziejowej : szkic z dziejów chrześcijaństwa u Słowian (1903)
• Literatura religijna w Polsce średniowiecznej Tom 2, Pismo Święte i apokryfy. Szkice literackie i obyczajowe (1903) Tom 3, Legendy i modlitewniki. Szkice literackie i obyczajowe (1904)
• Starożytna Litwa : ludy i bogi : szkice historyczne i mitologiczne (1904)
• Mikołaj Rej : studium krytyczne (1905)
• Różnowiercy polscy. Szkice obyczajowe i literackie Seria I (1905)
• O literaturze rosyjskiej i naszym do niej stosunku dziś i lat temu trzysta : szkic literacki (1906)
• Dzieje języka polskiego (1906)
• Rozmyślanie o żywocie Pana Jezusa : z rękopisu grecko-katol. kapituły przemyskiej (1907)
• Filologja i lingwistyka : szkic polemiczny (1908)
• Studja fonetyczne (1908)
• Przyczynki do dziejów języka polskiego Serya 1 (1910) Serya 2 (1911) Serya 3 (1914) Serya 4 (1915) Serya 5 (1916)
• Jana hr. Potockiego prace i zasługi naukowe (1911)
• Dzieje języka polskiego (1913)
• Cudzoziemszczyzna (1916)
• Die Slaven und der Weltkrieg : lose Skizzen (1916)
• Studya nad literaturą wieku XVII Cz. 1 (1917)
• Zasady etymologii słowiańskiej (1917)
• Słowianie i wojna : uwagi na czasie (1918)
• Z niwy białoruskiej (1918)
• Mitologja słowiańska (1918)
• Polnisch für Schule, Beruf und Reise (1921)
• Polnische Literatur (1922)
• Mikołaj Rej : człowiek i dzieło (1922)
• Średniowieczna pieśń religijna polska (1923)
• Polska proza średniowieczna (1923)
• Dzieje narodowej literatury polskiej Cz. 1 (1924) Cz. 2 (1924)
• Mitologja polska : studjum porównawcze (1924)
• Dzieje języka polskiego (1925)
• Starożytności słowiańskie (1926)
• Die Slaven (1926)
• Zygmunt Krasiński : żywot i dzieła (1927)
• Juljusz Słowacki (Ariosto północy) : żywot i dzieła (1927)
• Słownik etymologiczny języka polskiego (1927)
• Adam Mickiewicz : żywot i dzieła (1927)
• O narzeczu "połabskiem" słów kilka (1930)
• Dzieje kultury polskiej Tom 1 (1930) Tom 2 (1930) Tom 3 (1931)
• Legendy i fakty : szkice z dziejów literatury (1931)
• Literatura polska : początki - rozwój - czasy ostatnie (1931)
• Kultura polska 1795-1862 (1932)
• Zarys dziejów literatury czeskiej (1933)
• Ubiory w Polsce (1939)
• Encyklopedia staropolska Tom 1 (1939) Tom 2 (1939)