Андрій Харитонов

Андрій Ігорович Харитонов (* 25 липня 1959, Київ, Українська РСР—23 червня 2019, Москва, Росія) — популярний радянський і російський актор театру та кіно, режисер, сценарист. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1982).

З життєпису

Народився в родині вчительки. Закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1980). З 1980 р. стає актором Київської кіностудії ім. О. П. Довженка, в 1983 р. переїздить до Москви.

У 1984–1990 роки — актор Державного академічного Малого театру. Грав в антрепризних спектаклях.

Дебютував на екрані в головній ролі у 1980 році в українському телефільмі «Овід» (Приз ЦК ЛКСМУ на ВКФ «Молодість-1980» в Києві. «Золота німфа» на Міжнародному фестивалі в Монте-Карло, 1981. Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, 1982.).

У кіно зіграв більше сорока ролей, у тому числі в українських кінокартинах:

• «Овід» (1980, Артур Бертон/Феліче Ріварес)
• «Ярослав Мудрий» (1981, Ясноок)
• «Таємниці святого Юра» (1982, Роман)
• «Карастоянови» (1983, епіз.)
• «І в звуках пам'ять відгукнеться…» (1986, Старицький)
• «Мама рідна, любима» (1986, Іван)

На інших кіностудіях знімався у стрічках:

• «На гранатових островах» (1981, Ігор)
• «Лицар білої королеви» (1982, СРСР—Болгарія, Качальський)
• «Ассоль» (1982, Грей)
• «Старовинний детектив» (1982, Мелтеш)
• «Зоря і смерть Хоакіна Мур'єти» (1982, Хоакін)
• «Таємниця „Чорних дроздів“» (1983, Ланс Фортескью)
• «Ваніна Ваніні» (1983, Місіріллі)
• «Людина-невидимка» (1984, Гриффін)
• «Життя Клима Самгіна» (1987, Ігор Туробоєв)
• «Романови. Вінценосна сім'я» (2000, П'єр Жільяр)
• «Острів непотрібних людей» (2011, Волжанскій, батько Паші) та ін.

Як режисер, у 1991 році зняв художній фільм «Жага пристрасті» за мотивами розповідей В. Я. Брюсова (Спеціальний приз у конкурсі «Кіно для обраних?» на КФ «Кінотавр» (1991). Приз журі в номінації «Дебют» на КФ «Література і кіно» (1995). Сценарій до фільму А. Харитонов написав у співавторстві з Сергієм Новожиловим.

Член Спілки кінематографістів Росії.

Активно працював на телебаченні — автор, режисер, ведучий.

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.161;
• Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.585.