Андрій Лукашук

Лукашук Андрій Степанович 21 січня 1986, Преображенка (Чаплинський район)Херсонська область.

Проживав у місті Київ. Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), призваний 19 червня під час часткової мобілізації військкоматом Святошинського району м. Києва. Працював на ПАТ завод ЗБК «Бетон Ковальської». Залишилась дружина і двоє синів, 2009 та 2013 року народження.

1 вересня 2014

Поховали Андрія в рідному селі на Херсонщині

***

 6 вересня Курівка прощалася зі своїм Героєм - 28-річним Андрієм Степановичем Лукашуком, який загинув, виконуючи свій військовий обов’язок на Сході України.

Коли в державі святкували день Знань, коли радісні учні поспішали до загальноосвітніх навчальних закладів, в гарячих точках нашої країни не переставали точитися запеклі бої. Ніхто не зважав на те, що дітям потрібно навчатися - кулі свистіли над головами бійців АТО та мирних жителів. Саме 1 вересня загинув наш земляк, молодий Андрій Лукашук, який лише 10 років тому закінчив Курівську ЗОШ.

Рядовий Лукашук був призваний до військової служби за мобілізацією, служив механіком-водієм танкового батальйону частини №В 2731. Під час проходження військової служби в рядах Збройних Сил України служив у караулі Президента.

У похоронці значиться: «…рядовий Андрій Лукашук 1 вересня біля 5.00 внаслідок численних кульових поранень загинув у бою за волю та незалежність України смертю хоробрих». Провести в останню путь свого земляка прийшли усі жителі села: від малого до великого, зі слізьми на очах попрощалися зі своїм Героєм. У траурному одязі із квітами та свічками в руках, живим коридором, на колінах зустрічали жителі села труну із тілом справжнього Патріота і Героя. Плакали усі. І жінки, й однокласники, які ганяли м’яча із хлопцем, і дорослі чоловіки, які знають ціну війни. Неможливо було без нестерпного болю і сліз бачити родину загиблого. Молода дружина Руслана і двійко маленьких синочків залишилися без найріднішої людини – чоловіка та батька. П’ятирічний Ілля і півторарічний Данилко не знатимуть батька, не відчуватимуть його підтримки та виховання. Лише мати розповідатиме синам про їхнього татуся, який загинув смертю хоробрих, який відстоював інтереси своєї Батьківщини.

http://nashgorodok.km.ua/index.php/news/255-zahynuv-smertyu-khorobrykh