Анджей Казімєж Потоцький

Анджей Казімєж Потоцький (пол. Andrzej Kazimierz Potocki, *10 червня 1861, Кшешовіце, Краківський округ Галичини, тепер Польща — †12 квітня 1908, Львів) — граф, польський політичний діяч в Галичині.

Син графа Адама Юзефа Потоцького (пол. pl:Adam Józef Potocki) та уродженки Любомля Катажини з графів Браніцьких (Браницьких).

Був депутатом віденського парламенту та Галицького сейму (у 1901–1903 — маршалок сейму), з 1903 — намісник Королівства Галичини і Володимирії (Лодомерії).

Тривалий час виступав проти задоволення національних вимог українського населення у Галичині, підтримував москвофільську течію в громадсько-політичному житті краю.

Під час виборів до Галицького сейму 1908 р. намагався шляхом виборчих порушень та політичного терору не допустити обрання до крайового парламенту представників українських партій національно-демократичного спрямування. Завдяки його діяльності до Галицького сейму потрапили 11 народовців і радикалів, 10 москвофілів, що явно не відображало політичних настроїв Галичини того часу і викликало трактування такого розвитку подій як провокацію.

Здається, що зрозумів свою помилку. Пробував за порадою Бобжиньского відновити перемовини з українцями (Українським клубом). Навів особисті контакти з керівником народних демократів Євгеном Олесницьким, який схильний був прийняти пропозиції (стримувало їх ймовірне несприйняття частиною української громади). Незадовго до смерти приїхав автомобілем до Стрия на зустріч із українським політиком Євгеном Олесницьким гербу «Денбно», запропонував йому уневажнення мандатів москвофілів, посаду віце-маршалка Галицького сейму, нову посаду другого віце-президента Крайової шкільної ради для українського шкільництва тощо. Угода була зірвана вбивством (Євген Олесницький пережив інфаркт, наступний — через рік).

Незадовго до смерті Марко Каганець отримав 2 листи від намісника Галичини з вимогою не брати участь у виборах.

Вбитий 12 квітня 1908 р. українським студентом (3-й курс філософії) Мирославом Січинським на знак протесту проти виборчих зловживань.

Вшанування

• Почесний громадянин міст Нового Сонча, Золочева, Сокаля, Хирова, Бучача.
• Вулиці в різних містах; зокрема, теперішня Вулиця Генерала Чупринки (Львів), Галицька (Бучач)