Анджей Мунк
- Дата народження:
- 16.10.1921
- Дата смерті:
- 20.09.1961
- Додаткові імена:
- Andrzej Munk, Andrzej Andrzej, Анджей Мунк
- Категорії:
- Учасник Другої світової війни, кінорежисер
- Громадянство:
- поляк, єврей
- Кладовище:
- Warszawa, Powązki Military Cemetery
Анджей Мунк (пол. Andrzej Munk) (нар. 16 жовтня 1921, Краків, пом. 20 вересня 1961 у Ловіч) — польський кінорежисер, один з представників так званої польської школи кіно.
У черві 1939 року закінчив VIII Державну математично-природничу гімназії ім. Августа Вітковського у Кракові. Під час гітлерівської окупації переїхав до Варшави і через своє єврейське походження[1] був змушений переховуватися.
Працював у будівельній фірмі, пізніше брав участь у Варшавському повстанні. Після повстання перебував у Генеральній губернії, а після визволення повернувся до Варшави. Навчався у Варшавській політехніці, а потім у Варшавському університеті. Згодом був прийнятий до Кіношколи в Лодзі. Закінчив її 1951 року (операторський та режисерський факультет).
У 1948–1952 рр. був членом Польської об'єднаної робітничної партії (PZPR), проте 1952 року був виключений з організації через поведінку, яка "негідна члена партії. У 1950–1955 роках працював на Студії документальних фільмів, спочатку як оператор Польської кінохроніки, а потім режисер документальних фільмів з художнім стилем.
Художні фільми забезпечили Мункові вагоме місце у історії польського кінематографу. Його смерть перервала роботу над фільмом «Пасажирка», який був закінчений Вітольдом Лесєвічом у 1963 році.
У 1957–1961 роках він викладав у кіношколі в Лодзі. Від 1965 року ця школа присуджує нагороду його імені за найкращий дебют року.
Був важко поранений у автокатастрофі, котра відбулася у селі Компіна біля Ловіча, коли він був за кермом Fiat 500. Помер через чотири години після того, як його привезли до лікарні у Ловічу. Похований на кладовищі Військові Повонзки у Варшаві.
21 травня 2010 року ім'я режисера отримала пара потягів interREGIO, які курсують між Варшавою та Лодзю[2].
Документальні фільми
- Spacerek staromiejski — режисер і сценарист (1958)
- Niedzielny poranek — режисер і сценарист (1955)
- Gwiazdy muszą płonąć — режисер і сценарист (1954)
- Kolejarskie słowo — режисер і сценарист (1953)
- Pamiętniki chłopów — режисер і сценарист (1952)
- Bajka — режисер (1952)
- Maj pracy walki pokoju — оператор (1951)
- Kierunek — Nowa Huta! — режисер (1951)
Художні фільми
- Блакитний хрест (1955)
- Людина на колії (1956)
- Героїзм (1957)
- Косооке щастя (1959)
- Пасажирка (1963)
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Єжи Стефан Ставінський | Коллега | ||
2 | André S. Labarthe | Коллега | ||
3 | Aleksandra Śląska | Коллега | ||
4 | Bogumił Kobiela | Коллега | ||
5 | Edward Dziewoński | Коллега | ||
6 | Kazimierz Opaliński | Коллега | ||
7 | Я́цек Ку́ронь | Знакомый | ||
8 | Jan Tadeusz Stanisławski | Знакомый | ||
9 | Єжи Кавалерович | Знакомый |
03.03.1962 | Władze polskie zamknęły Klub Krzywego Koła
Klub Krzywego Koła – nazwa klubu dyskusyjnego mającego charakter wolnomyślicielski, działającego w Warszawie w latach 1955-1962.