Анджей Вайда

Анджей Вайда (пол. Andrzej Wajda; нар. 6 березня 1926, Сувалки - пом. 9 жовтня 2016) — польський кінорежисер і кіносценарист.

Єдиний польський режисер — володар «Оскара».

Батько майбутнього режисера, офіцер Війська Польського, загинув у Катині.

У підлітковому віці Анджей був зв'язковим Армії Крайової у Радомі та Варшаві.

Після Другої світової війни допомагав художникам реставрувати костели. 1946 року поступив у Краківську академію мистецтв, але, не закінчивши курсу, перейшов на режисерський факультет Лодзинської кіношколи.[1]

Як сам згадує, в той час на нього сильно впливали роботи французького авангарду та притчі Луїса Бунюеля. Переживши роки війни, став відомий як автор фільмів на воєнну тематику. Таким був його дебют «Покоління» (1955) — про польську молодь, яка змушена була різко подорослішати у воєнні роки (фільм поклав початок «польській школі кіно»), а також наступні картини: «Канал» (1957) і «Попіл і діамант» (1958). Обидві роботи були відзначені на Каннському та Венеційському кінофестивалях.

1975 року виступ Анджея Вайди та Кшиштофа Зануссі на Форумі Кінематографістів у Гданську став поштовхом для заснування течії «кіно морального неспокою». Це було відповіддю на обмеження свободи творчості у зображенні суспільно-політичних проблем.

1981 року вступив до «Солідарності».

1989 — обраний до Сенату Польської Республіки.

З початку 1990-х рр. був членом Ради з питань культури при президенті Польщі.

Є автором сценаріїв більшості своїх картин.

Окрім кінематографа, з кінця 1950-х років працював у театрі.

Особисте життя

Перебуває у четвертому шлюбі з Кристиною Захватович, театральним і кіносценографом, дизайнером одягу та акторкою.

Від одного з попередніх шлюбів (з відомою кіноакторкою Беатою Тишкевич) має дочку Кароліну Вайду, теж відому кіноакторку.

Фільмографія

Повнометражні фільми

• Покоління (Pokolenie, 1954)
• Канал (Kanał, 1957)
• Попіл і алмаз (Popiół i diament, 1958)
• Стрічка (Lotna, 1959)
• Невинні чародії (Niewinni czarodzieje, 1960)
• Самсон (Samson, 1961)
• Сибірська леді Макбет (Sibirska Ledi Magbet / Powiatowa lady Makbet, 1961)
• Кохання двадцятирічних (L'amour à vingt ans, 1962)
• Попіл (Popioły, 1965)
• Все на продаж (Wszystko na sprzedaż, 1968)
• Врата раю (Gates to Paradise, 1968)
• Полювання на мух (Polowanie na muchy, 1969)
• Березняк (Brzezina, 1970)
• Краєвид після битви (Krajobraz po bitwie, 1970)
• Пілат та інші (Piłat i inni, Pilatus und andere — ein Film für Karfreitag, 1972)
• Весілля (Wesele, 1970)
• Земля обітована (Ziemia obiecana, 1974)
• Смуга тіні (Smuga cienia, 1976)
• Людина з мармуру (Człowiek z marmuru, 1976)
• Вимерлий клас. Сеанс Т.Кантора (Umarła klasa. Seans T.Kantora, 1976)
• Без наркозу (Bez znieczulenia, 1978)
• Запрошення всередину (Zaproszenie do wnętrza, 1978)
• Панни з Вілька (Panny z Wilka, 1979)
• Диригент (Dyrygent, 1979)
• З відпливом літ, з відпливом днів (Z biegiem lat, z biegiem dni, 1980)
• Людина із заліза (Człowiek z żelaza, 1981)
• Дантон (Danton, 1983)
• Кохання в Німеччині (Eine Liebe in Deutschland, 1983)
• Хроніка любовних пригод (Kronika wypadków miłosnych, 1986)
• Біси (Les Possédés, 1988)
• Les Français vus par (1988)
• Корчак (Korczak, 1990)
• Перстень з орлом у короні (Pierścionek z orłem w koronie, 1992)
• Страсний тиждень (Wielki tydzień, 1995)
• Панна Ніхто (Panna Nikt, 1996)
• Пан Тадеуш (Pan Tadeusz, 1999)
• Помста (Zemsta, 2002)
• Перерване мовчання (Broken Silence, 2002)
• Катинь (Katyń, 2007)
• Лепеха (Tatarak, 2009)

2011 року А.Вайда знімає новий фільм — про Леха Валенсу.

Короткометражні фільми

• Ілжецька кераміка (Ceramika iłżecka, 1951)
• Поганий хлопець (Zły chłopiec, 1951)
• Коли ти спиш (Kiedy ty śpisz, 1953)
• Я йду до сонця (Idę do słońca, 1955)
• Перекладанець (Przekładaniec, 1968)

Підтримка України

Під час російської інтервенції в Україну у березні 2014 року Анджей Вайда разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно: Евою Шикульською, Барбарою Брильською, Єжи Гоффманом, Кшиштофом Зануссі, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким виступив з підтримкою українського народу:

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

Відзнаки

Творчість режисера відзначено преміями «Оскар» (2000, за заслуги в кінематографі), «Сезар», «Фелікс», а також низкою інших престижних міжнародних премій в Японії, Італії, Греції.

Почесний доктор (доктор honoris causa) Ягеллонського, Варшавського, Лодзького, Гданського, Опольського та Вашингтонського університетів.

Почесний громадянин Лодзі та Радома.

Кавалер ордена Почесного легіону (2001), офіцер Почесного легіону (1982), командор Ордену Мистецтва та Літератури (всі — Франція), кавалер Великого Хреста Ордена Відродження Польщі (1999), Офіцерського Хреста Ордена Відродження Польщі (1964), Кавалерського Хреста Ордена Відродження Польщі (1964), ордену «Будівників Народної Польщі», ордену Прапора Праці (1975) (всі — Польща), ордену Ранкового Сонця (Японія, 1995), Великого Хреста Заслуги Ордену Заслуги (ФРН, 2001), офіціал Ордену Заслуги Італійської Республіки (2000), кавалер Ордену Дружби (Росія, 2010), орденів Угорщини, Болгарії, Хорватії, Латвії, Естонії.

15 квітня 2008 р. Президент України Віктор Ющенко нагородив Анджея Вайду орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня за визначний особистий внесок у розвиток українсько-польського культурного співробітництва, багаторічну плідну творчу діяльність на ниві утвердження ідеалів гуманізму у кіномистецтві.