Бенедикт Андерсон

Бенедикт Річард О'Горман Андерсон (нар. 26 серпня, 1936 - 13 грудня 2015) — американський політолог і синолог, професор міжнародних відносин, уряду та вивчення Азії Корнуельського університету, найбільш відомий за своєю монографією «Уявлені спільноти» (Imagined Communities, 1983).

Андерсон народився в англійсько-ірландській родині в Куньміні (Китай), де його батько — Джеймс О'Горман, як британський військово-морський офіцер мав службу на митниці. Мати — Вероніка Беатріче Марі Андерсон. Сімя Андерсон була активною в ірландському національному русі. 1941 року родина переїхала до Каліфорнії. В 1957 Андерсон отримав звання бакалавра мистецтв з античної культури в університеті Кембріджу (Англія), а пізніше — ступінь доктора філософії по програмі вивчення Індонезії в Корнельського університету (США).

Бенедикт Андерсон — є братом історика Перрі Андерсона.

Стародавність націй

Згідно з Андерсоном, будь-яка нація, що тільки-но з'явилась, вважає себе стародавньою. В цьому він дещо перетинається із Ентоні Смітом, який розглядає націєтворчу міфологію та національні міфи про «походження» в функціоналістичному розрізі і вважає їх швидше вигаданими історіями, ніж реальною історією. Андерсон припускає, що подібна «стародавність» в певних історичних умовах є необхідною умовою «новизни».

Націоналізм та друк

Для теорії Андерсона особливо важливим є акцент на ролі друкованої літератури та її поширенні. За думкою Андерсона, підйом націоналізму тісно пов'язаний із розповсюдженням друкованих книг та технічним розвитком друку загалом.

Мультиетнічні імперії

Андерсон, більш за будь-яких інших теоретиків, звертає увагу на офіційний націоналізм в мультиетнічних імперіях. Він вводить у розгляд вважливу концепцію «натуралізації» європейських королівських династій, які мали владу над величезними та різноманітними багатомовними територіями.

Деякі з них, наприклад, імперія Романових, досить успішно трансформувалися в «національні» імперії. Згідно з Андерсоном, у 19 сторіччі філологічно-лексикографічна революція і розвиток націоналістичних рухів, які самі були продуктом не тільки капіталізму, але й гіпертрофії династичних держав, створили все більш зростаючі культурні та політичні труднощі для багатьох династій. До того часу легітимність цих династій не мала нічого спільного із національністю. Крім того, ще до вибуху націоналістичних рухів, ці династії, виключно з адміністративних потреб, спробували спертися на окремі діалекти, якими вже йшло книгодрукування. Одночасно із зростанням націоналізму в Європі, деякі з балканських, центрально та східноєвропейських монархій спробували перевизначити та перелегітимізувати себе на національному ґрунті. Така реідентифікація призвела, зокрема, до добре знаної кризи легітимності мультиетнічних імперій. Династії та монархії, що визначали себе членами звичайних етнолінгвістичних спільнот, втрачали свою легітимність від Бога та ставали просто першими серед рівних.

Історично матеріалістичному підходу Андерсона у дослідженні націоналізму можна протиставити методологічний індивідуалізм Лія Грінфілда та веберіанський підхід, що викладено в книзі «Націоналізм: П'ять шляхів до сучасності».

Праці

• Mythology and the Tolerance of the Javanese. Ithaca: Cornell Modern Indonesia Project, Publication No. 37, 1965, ISBN 0-87763-041-0
• (в співаторстві з Ruth T. McVey & Frederick P. Bunnell): A Preliminary Analysis of the October 1, 1965 Coup in Indonesia. Ithaca: Cornell Modern Indonesia Project, Publication No. 52. 1971
• Java in a Time of Revolution. Ithaca: Cornell University Press, 1972
• Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. 1983. ISBN 0-86091-329-5
• Language and Power: Exploring Political Cultures in Indonesia. Ithaca: Cornell University Press, 1990. ISBN 0-8014-9758-2
• Long-Distance Nationalism: World Capitalism and the Rise of Identity Politics. Amsterdam: University of Amsterdam Centre for Asian Studies, 1992. ISBN 0-7658-0002-0
• The Spectre of Comparisons: Nationalism, Southeast Asia and The World. London: Verso, 1998. ISBN 1-85984-184-8