Богдан Ступка

Богдан Сильвестрович Ступка (*27 серпня 1941, смт Куликів, Жовківський район,Львівська область — †22 липня 2012, Київ) — український актор театру і кіно, лауреатШевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011).

Біографія

Народився актор 27 серпня 1941 року в смт. Куликів на Львівщині, яке на той час перебувало під німецькою окупацією і містилось у дистрикті Галичина в складі Генерал-губернаторства.

До сцени його привчили родичі: батько співав у хорі Львівського оперного театру, мамин старший брат був там же солістом, а тітка — головним концертмейстером.

За кулісами театру Богдан Ступка побачив і почув багатьох видатних співаків повоєнного часу, зокрема Івана Козловського і Сергія Лемешева.

Освіта і кар'єра

Богдан Ступка хотів вступити на хімічний факультет Львівського університету[2], але іспити склав невдало. По тому влаштувався в обсерваторію, працював певний час уБаку, вступив на заочне відділення філологічного факультету Львівського університету.

1961 року він закінчив акторську студію при Львівському академічному драмтеатрі ім. М.Заньковецької і до 1978 року працював у цьому театрі. Його творчим наставником був Сергій Данченко, який 1978 року очолив Київський академічний драмтеатр ім. І.Франка. Того ж року на запрошення свого наставника, Б. Ступка перейшов до цього театру

1984 року він закінчив заочне відділення театрознавчого факультету Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Протягом 1999–2001 років був міністром культури і мистецтв України.

2001 року після смерті Сергія Данченка Богдан Ступка очолив Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Його син, Остап, грав провідні ролі в театрі під керівництвом батька.

Смерть

22 липня 2012 року Богдан Ступка після тривалої хвороби на сімдесят першому році життя помер о 6:45 у лікарні«Феофанія». 24 липня 2012 року у театрі імені Івана Франка відбулась церемонія прощання з актором. Як повідомив його син, Остап, причиною смерті став серцевий напад на тлі запущеного захворювання на рак кісток.

Богдан Ступка хотів померти в один день зі своєю матір'ю Марією Ступкою, яка пішла з життя в ніч з 23 на 24 липня 2007 року.

 

Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Ролі в кіно

За всю кар'єру актор виконав понад 100 ролей у кіно.

Працював із кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом,Режисом Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортком, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.

Дебют у кіно — у фільмі Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою» (1971), роль Ореста Дзвонаря. На цю роль претендував Іван Миколайчук, але позаяк це була роль бійця УПА(тобто негативна за радянських часів), то влада не хотіла, аби її грав Миколайчук. Затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж. Але його трактування образу виявилося дуже вдалим, і ця роль досі одна з найкращих у списку актора.

У переліку ролей Б.Ступки — багато історичних постатей: гетьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа («Молитва за гетьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і мечем»), а також Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Олександр Керенський («Червоні дзвони»), Борис Годунов («Кремлівські таємниці»), Остап Вишня («Із житія Остапа Вишні»).

2006 — на екрани вийшла стрічка Тиграна Кеосаяна «Заєць над безоднею» (Росія), де Ступка зіграв генсека Бежнєва (натяк на Брежнєва).

Знявся у російському комедійному детективі Романа Качанова «Взяти Тарантіну» (тут його партнеркою по фільму булаЛюдмила Гурченко).

2007 — виконав головну роль у неоднозначно сприйнятому фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба» (Росія; прем'єра — 2009).

Ролі в театрі

Загалом у Ступки — близько 100 ролей у кіно та понад 100 на сцені.

У театрі імені Франка зіграв у таких виставах:

• «Украдене щастя» Івана Франка (режисер-постановник — Сергій Данченко) — Микола Задорожній
• «Дядя Ваня» Антона Чехова (режисер-постановник — Сергій Данченко) — Войницький
• «Король Лір» Вільяма Шекспіра — король Лір
• «Лев і Левиця» Ірени Коваль (режисер-постановник — Станіслав Мойсеєв) — Лев Толстой
• «Кар'єра Артура Уі, якої могло і не бути» Бертольда Брехта — Артуро Уі
• «Сни за Кобзарем» — Поет
• Софокл «Цар Едіп» (режисер-постановник — Роберт Стуруа) — цар Едіп
• «Істерія»; Зигмунд Фройд
• «Тев'є-Тевель» (за п'єсою Григорія Горіна, написаною за мотивами творів Шолом-Алейхема; режисери-постановники —Сергій Данченко, Дмитро Чирипюк) — Тев'є
• «Легенда про Фауста» (режисер-постановник — Андрій Приходько) — старий Фауст, Мефістофель

Телебачення

• У 2004 знявся в українській версії телевізійної гри «Форт Буаяр» (телеканал «1+1») у ролі Мудрого Мольфара, який задавав загадки гравцям.

Фільмографія

РікНазваРольКраїнаПримітки1970Білий птах з чорною ознакоюОрест ЗвонарУРСР
1970Мир хатам, війна палацам(ТБ)
УРСР
1971Друге дихання (ТБ)ІгорУРСР
1971Камінний господардон ЖуанУРСРфільм-спектакль1971ОсяянняЮрій МорозенкоУРСР
1972Наперекір усьомуСимеонУРСР, СФРЮ
1972Найостанніший день (Самый последний день)ВалераСРСР
1973Вогнище на снігу (Костер на снегу)


1973НовосілляДанькоУРСР
1975Хвилі Чорного моря. Ч. 3. Катакомби (ТБ)Іонел МиряУРСР
1975Посеред літаТроянУРСР
1976Солдати волі (Солдаты свободы)капітан СтарцевСРСР, Болгарія, Польща, Чехословаччина, НДР
1977Право на любовЯківУРСР
1979Забудьте слово "смерть"Іван ОстровийУРСР
1979І прийде день (И придет день)
СРСР
1979Скляне щастяДзякун

1980ДударикиЛеонтовичУРСР
1980Інакше не можна (Иначе нельзя)ПетушковСРСР
1980Від Бугу до ВіслиЩупак, німецький агент «Фокусник»УРСР
1980Двобій (ТБ)ДзякунУРСРфільм-спектакль1981Мужність (ТБ)Гранатов
(7 серій)1981Червоні дзвони (Красные колокола)КеренськийСРСР, Італія, Мексика
1982Відкриття (ТБ)
УРСР
1982Таємниці святого ЮраОлексУРСР
1983ВирЙоська ВихорУРСР
1984Володчине життяБаскетисУРСР
1984Все починається з любовіАнтонюкУРСР
1984Украдене щастя (ТБ)Михайло ЗадорожнийУРСР
1985Діти сонця (Дети солнца)Борис Миколайович ЧепурнийСРСР
1985Женихи
УРСР
1985Дорівнює чотирьом Франціям (Равняется четырем Франциям, ТБ)ШахматовСРСРфільм-спектакль1985Метушня (ТБ)АкілаУРСРфільм-спектакль1986Вечорниці (ТБ)писар ФінтикУРСР
1986Дім батька твого (ТБ)малярУРСР
1986Щасливий, хто кохав
УРСР
1986До розслідування приступити. Фільм 1-й. Версіяслідчий Олександр Іванович СтасенкоУРСР
1987До розслідування приступити. Фільм 2-й. Наклеп
УРСР
1987Золоте весілля
УРСР
1987Данило — князь галицькийСудичУРСР
1988Генеральна репетиціяВасиль Опанасович ГогольУРСР
1988Камінна душаМарусякУРСР
1988Театральний сезон
УРСР
1990Микола Вавілов (ТБ)Трофім ЛисенкоСРСР, ФРН6 серій1990Нині прослався син людськийархієрейУРСР
1990Луна
Українакороткометражка1991Із житія Остапа ВишніОстап ВишняУРСР
1991Гріх (ТБ)СталинськийУРСР
1991Кремлівські таємниці 16 сторіччя (Кремлевские тайны 16 века)Борис ГодуновСРСР
1992Чотири листи фанериполковникУкраїна
1992Господи, прости нас грішних!ЦибукінУкраїна
1992Для домашнього огнищаГіршУкраїна
1992Тарас Шевченко. Заповіт
Україна9 серій1993Дорога до раю (Дорога в рай, The Road to Paradise)ЛернерРосія, Німеччина
1993Єлисейські полятатусикУкраїна
1993Пастка (ТБ)Валеріан СтальськийУкраїна5 серій1993Сірі вовки (Серые волки)Володимир Єфимович СемичастнийРосія
1993Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагодибагатий залицяльникУкраїна
1993Трагедія століття (Трагедия века)СтарцевРосія24 серії1993Кайдашева сім'я фільм (комедія)1995Геллі і Нок
Україна
1995Самотній гравець (Одинокий игрок)Павло КіндратовичРосія
1996Judenkreis, або Вічне колесоЛіберзонУкраїна
1996Кайдашева сім'ястарий КайдашУкраїна
1999Вогнем і мечемгетьман Богдан ХмельницькийПольща
1999Схід — Захід (Est — Ouest)полковник БойкоФранція, Росія, Україна, Іспанія, Болгарія
1999Китайський сервіз (Китайский сервиз)ЛапсинРосія
2000Чорна радагетьман Іван БрюховецькийУкраїна(9 серій)2001Молитва за гетьмана Мазепугетьман Іван МазепаУкраїна
2001Саломеяпоміщик ЖелинськийРосія10 серій2002Таємниця ЧингісханаЧингісханУкраїна
2003Завтра буде завтраВалентин Петрович ПанченкоУкраїна, Росія14 серій2003Коли сонце було богом(Stara baśń. Kiedy słońce było bogiem)князь ПопелПольща
2004Водій для Віри (Водитель для Веры)генерал СєровРосія* премія «Золотий Орел» за найкращу чоловічу роль другого плану, премія «Ніка» за найкращу чоловічу роль2004Свої (Свои)Іван БліновРосія* номінація на премію Європейський кіноприз як найкращий актор
* приз «Срібний Георгій» за найкращу чоловічу роль на Московському міжнародному кінофестивалі2005Взяти Тарантінупрофесор Фелікс Добржанський, «Фелліні»Росія8 серій2005Вбивча сила-6 (Убойная сила-6, ТБ)ВойцеховськийРосіяФільм 2. Мис Доброї Надії2006Два в одномубатько МашіУкраїна, Росія
2006Заєць над безоднею (Заяц над бездной)БрежнєвРосія
2006Мости серцевіписьменникУкраїна
2006Сонька Золота РучкаЛіба Соломоніак, батько СонькиРосія12 серій2006Дивне Різдво (ТБ)доктор ПавленкоУкраїна
2006Три напівграції (Три полуграции)Вадим Сергійович, дід РомкиРосія4 серії200718—14директор Ліцею МалиновськийРосія
2007Одна любов душі моєїГригорій СковородаРосія10 серій2007Весілля. Справа. Смерть (Свадьба. Дело. Смерть, Полонез Кречинського)ВарравінРосія24 серії, не був закінчений2007Троє і Сніжинка (трое и Снежинка)Макар Андрійович, батько ЕндрюРосія
2007Приватне замовлення (Частный заказ)Степан Єфимович ТатарськийРосія8 серій2007Юнкераполковник ШульговичРосія12 серій2008Сафопрофесор Володимир ОрловУкраїна, Росія
2008Серце на долоні / пол.Serce na dłoniКостянтинПольща, Україна* найкраща чоловіча роль на III-му Римському кінофестивалі2008Олександр. Невська битвакнязь ЯрославРосія
2008Сила притяжіння (Сила притяжения, Противоположности притягиваются)Семен СорокаУкраїна60 серій2008Стріляй негайно (Стреляй немедленно)директор банкуУкраїна, Росія
2009Тарас БульбаТарас БульбаРосія, Україна* премія «Золотий Орел» за найкращу чоловічу роль2009ІнсайтстарийБілорусь
2009Куплю другаКімУкраїна
2009Відторгнення (Отторжение, Под зеленым небом)Іван ПавловичУкраїна
2010Шантрапа (Chantrapas)Борис ФірсовФранція, Грузія
2010Вчора закінчилася війна (Вчера закончилась война)Федір Михайлович КонюховРосія16 серій2010ІвановЛебедєв

2011Вогні кнайпи (Огни притона)прокурор ЗаславськийРосія
2011Платон АнгелПлатон АнгелУкраїнаII Трускавецький міжнародний кінофестиваль телевізійних фільмів «Корона Карпат». м. Трускавець (Україна). Перша премія за кращу чоловічу роль2011Будинок (Дом)Григорій Іванович ШамановРосія
2011Гра (Игра)
Росія8 серій, у виробництві2011Одного разу в Ростові (Однажды в Ростове)ПолєтаєвРосія24 серії, у виробництві2011Сестри Корольови (Сестры Королёвы)батько сестерРосія12 серій, у виробництві2012Безодня (Бездна, Варламов)Леонід Маркович КорольовРосія16 серій, у виробництві

 

Відзнаки

Міжнародні

Листопад 2008 — нагорода III Римського міжнародного кінофестивалю за найкращу чоловічу роль — за головну роль в українсько-польському фільмі «Серце на долоні» режисера Кшиштофа Зануссі. Під час вручення нагороди актор сказав:

Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі. Мрії повинні збуватися, і я щасливий, що маю можливість сприяти цьому.

Українські державні

• Звання Герой України з врученням ордена Держави (23 серпня 2011) — за визначний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (27 січня 2010), V ст. (4 листопада 2006)
• Орден «За заслуги» I ст. (21 серпня 2001)[11], II ст. (21 серпня 1999)
• Почесна відзнака Президента України (23 серпня 1994)
• Державна премія України імені Т. Шевченка 1993 року у галузі театрального мистецтва — за виставу «Тев'є-Тевель» заШолом-Алейхемом у Київському державному академічному українському драматичному театрі імені І. Франка (у складі колективу)
• Державна премія України імені Олександра Довженка 2012 року (посмертно) — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва

Телетріумф

• 2004 — разом з Тамарою Яценко в номінації «Актор/актриса (фільму/серіалу)», «Завтра буде завтра»
• 2012 — номінації «Актор/актриса (фільму/серіалу)»,«Одного разу у Ростові»

Інші

• Астероїд 269252 Богданступка, відкритий у ніч на 67-ий день народження Богдана Ступки в Андрушівській астрономічній обсерваторії, названий на його честь.

Сім'я

Богдан Ступка був одружений з Ларисою Ступкою, випускницею Бакинського хореографічного училища.

Син Остап та онук Дмитро також обрали акторську професію.