Болеслав II Сміливий

Болесла́в II Сміли́вий або Щедрий (пол. Bolesław II Śmiały, 1042 — 22 березня 1081) — польський князь (1058–1076) і король (1076–1079), представник династії П'ястів.

Болеслав II був сином князя Польщі Казимира I Відновителя і Добронеги (Марії), дочки Володимира I Великого, великого князя Київського.

Болеслав II відновив завойовну політику у дусі свого прадіда, Болеслава I Хороброго. Князь неодноразово втручався у внутрішні справи сусідніх держав: так в Угорщині він надавав військову допомогу герцогу Белі проти короля Андраша I в 1057 році, а пізніше, 1074 року допоміг Гезі I повалити з престолу короля Соломона. Спираючись на союз з Угорщиною і Київською Руссю, Болеслав II в 1061 році втрутився в міжусобні війни в Чехії, але зазнав невдачі. Після вигнання в 1068 році з Києва великого князя Ізяслава I, союзника Польщі, Болеслав II 1069 року пішов на Київ і жорстоко розправився з супротивниками Ізяслава.

Зміцненню міжнародного престижу польської держави сприяло також вдале втручання Болеслава II в боротьбу за інвестітуру між імператором Генріхом IV і папою Григорієм VII. Болеслав II виступив на стороні останнього: 1072 року він відмовився виплачувати данину імператору і оголосив незалежність Польщі, а 1074 року визнав польську державу леном папського престолу. Це принесло свої плоди: 1075 року до Польщі прибув папський посланник, щоб остаточно закріпити права Гнезненського архієпископства, а 1076 року Болеслава II було короновано королем Польщі.

Таким чином Болеславу II вдалося вирішити два найважливіші завдання, що стояли перед польською державою з часів смути 1030-х років: відновити незалежність Польщі і повернути польському монарху королівський титул.

Проте до кінця 1070-х загострилися внутрішні і зовнішні проблеми польської держави. Спроби Болеслава II повернути до складу Польщі Західне Помор'я повністю провалилися. 1077 року, на прохання папи Римського, Болеслав здійснив другий похід на Київ. Місто було узяте, Ізяслав знову став київським князем. Проте, як тільки поляки повернулися додому, брати Ізяслава знову виступили проти нього, і князь загинув у битві (1078). Основну проблему, проте, представляло посилення незалежності великої польської аристократії, яку підтримували Чехія і Священна Римська Імперія. Після страти звинуваченого Болеславом II в зраді єпископа краківського Станіслава в країні почався заколот магнатів. На чолі повстання встав молодший брат короля князь Владислав Герман. 1079 року Болеслава II Сміливого повалили з трону і вигнали з Польщі. Він був змушений втекти до Угорщини і помер у вигнанні через два роки. Престол зайняв бунтівний брат Болеслава, Владислав I Герман.

Сім'я

• Батько: Казимир I Відновитель, польський князь.
• Матір: Добронега Володимирівна, донька великого князя київського Володимира Святого, сестра Ярослава Мудрого.