Броніслав Геремек
- Дата народження:
- 06.03.1932
- Дата смерті:
- 13.06.2008
- Додаткові імена:
- Bronisław Geremek, Broņislavs Geremeks, Benjamins Levertovs, , Benjamin Lewertow, Бронислав Геремек, Bronislavas Geremekas
- Категорії:
- Історик, Вчений, Жертва катастрофи, Міністр, Політик, Професор
- Громадянство:
- поляк, єврей
- Кладовище:
- Warszawa, Powązki Military Cemetery
Броніслав Геремек (пол. Bronisław Geremek; нар. 6 березня 1932, Варшава — †13 липня 2008) — польський історик і політик.
Геремек — професор-історик, фахівець з середніх століть. Його політична діяльність почалася в 1968 році, коли він на знак незгоди з партійною політикою вийшов з Польської об'єднаної робочої партії, в якій перебував з 1950 року.
З 1980 року Геремек очолював групу радників Леха Валенси, лідера профспілки «Солідарність». У грудні 1981 року, після введення військового стану в Польщі, Геремек був разом з іншими лідерами «Солідарності» інтернований, рік потому звільнений. У 1983 році Геремек знов був арештований.
Саме Геремек в лютому 1988 року запропонував опозиції досягти компромісу з владою.
З кінця 1980-х років Геремек став депутатом сейму, очолював комісію парламенту із закордонних справ.
Геремек — один з творців в 1990 році Демократичної Унії, до якої увійшли колишні радники і друзі Валенси з інтелектуальних кругів після загострення розбіжностей.
У 1997–2000 роках Геремек був міністром закордонних справ Польщі в уряді Єжи Бузека. Після відставки з посади міністра закордонних справ Геремек був одним з кандидатів на пост генерального секретаря НАТО.
Броніслав Геремек викладав історію європейської цивілізації у Європейському коледжі, Натолін (Варшава).
З 2004 року Геремек був депутатом Європарламенту.
Броніслав Геремек загинув в автокатастрофі.
Джерело: wikipedia.org
немає місць
| Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Я́цек Ку́ронь | Знакомый | |
| 2 |  | Таде́уш Мазове́цький | Единомышленник |
24.10.1980 | Independent Self-governing Labour Union - Solidarnošc
27.01.1989 | Odbyło się rządowo-opozycyjne spotkanie w Magdalence
Rozmowy w Magdalence – spotkania władz państwowych PRL z przedstawicielami NSZZ Solidarność, odbywające się od 16 września 1988 roku w ośrodku konferencyjnym MSW Magdalence pod Warszawą. Początkowo odbywały się w Warszawie w willi przy ulicy Zawrat.
06.02.1989 | Rozpoczęły się obrady Okrągłego Stołu, które trwały do 5 kwietnia
Okrągły Stół – negocjacje prowadzone od 6 lutego do 5 kwietnia 1989 przez przedstawicieli władz PRL, opozycji solidarnościowej oraz kościelnej (status obserwatora - Kościół Ewangelicko-Augsburski oraz Kościół rzymskokatolicki). Prowadzone były w kilku miejscach, a ich rozpoczęcie i zakończenie odbyło się w siedzibie Urzędu Rady Ministrów PRL w Pałacu Namiestnikowskim (obecnie Pałac Prezydencki) w Warszawie. W obradach wszystkich zespołów brały udział 452 osoby. Jedno z najważniejszych wydarzeń w najnowszej historii Polski, od którego rozpoczęły się zmiany ustrojowe Polskiej Rzeczypospolitej Ludowej, w tym częściowo wolne wybory do Sejmu, tzw. wybory czerwcowe.
05.04.1989 | Podpisano porozumienie Okrągłego Stołu
04.06.1989 | Polish legislative election 1989
The Polish legislative election of 1989 was the tenth election to the Sejm, the parliament of the Polish People's Republic, and the first election to the recreated Senate of Poland. The first round took place on 4 June, right after the 1989 June 4th Beijing Tiananmen Square massacre in China, with a second round on 18 June. It was the closest thing to a free election in the country since 1928, and the first since the Communist Polish United Workers Party abandoned its monopoly of power in April.
31.10.1997 | Zaprzysiężono rząd Jerzego Buzka
Rząd Jerzego Buzka – Rada Ministrów pod kierownictwem premiera Jerzego Buzka, urzędująca od 31 października 1997 do 19 października 2001. Jerzy Buzek został desygnowany na premiera przez prezydenta Kwaśniewskiego w dniu 17 października 1997, po wyborach parlamentarnych, w których koalicja prawicowych formacji – Akcja Wyborcza Solidarność – uzyskała 201 mandatów w Sejmie. Objął władzę po ustąpieniu rządu Włodzimierza Cimoszewicza. 31 października 1997 został zaprzysiężony cały skład Rady Ministrów.