Чарлз Хард Таунс

Чарлз Хард Таунс (англ. Charles Hard Townes)(28 липня 1915, Грінвілл, Південна Кароліна — 27 січня 2015, Берклі, Каліфорнія) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1964). Член Національної академії наук США (1956), іноземний член РАН (1994).

Таунс народився в Грінвіллі, там же навчався, в 1935 закінчив Фурманський університет, в 1939 — в Каліфорнійський технологічний інститут. У 1939 - 1948 він працював у фірмі «Белл телефон», в 1948 - 1961 - в Колумбійському університеті (з 1950 на посаді професора). У 1961 - 1966 Таунс був професором і президентом Массачусетського технологічного інституту, з 1967 очолює фізичний відділ Каліфорнійського університету (Берклі) . У 1967 він був обраний президентом Американського фізичного товариства.

Наукова діяльність

Основні праці Таунса присвячені радіоспектроскопії, квантовій електроніці та її застосуванням, нелінійній оптиці, радіоастрономії. Незалежно від А. М. Прохорова і Н. Г. Басова висунув ідею нового принципу генерації та посилення електромагнітних хвиль і на його основі спільно зі співробітниками створив перший квантовий генератор - мазер на аміаку ( 1954). У 1958 спільно з А. Шавловим обґрунтували і запатентували можливість створення оптичного квантового генератора (лазера). У 1964 «за фундаментальні роботи в області квантової електроніки, які привели до створення випромінювачів і підсилювачів на лазерно-мазерному принципі», Таунс спільно з Н. Г. Басовим і А. М. Прохоровим був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

Створені лазери Таунс застосував для високоточної перевірки ефектів теорії відносності, для проведення досліджень в області біології і медицини. В області нелінійної оптики Таунс виявив вимушене розсіювання Мандельштама - Брілюена, ввів уявлення про критичну потужність пучка світла і явище самофокусування (1964), яке можна використовувати в хвилевідній техніці, експериментально спостерігав ефект автоколімації світла (1966)..

Таунс застосував методи квантової електроніки і нелінійної оптики в астрофізиці і спільно з іншими в 1969 відкрив мазерний ефект в космосі (Випромінювання космічних молекул води на довжині хвилі 1,35 см).

Нагороди

• Премія Румфорда (1961)
• Медаль Т. Юнга (1963)
• Нобелівська премія з фізики (1964)
• Золота медаль Н. Бора (1979)
• Національна наукова медаль США (1982)
• Темплтонівська премія (2005)

Публікації

• Ч. Таунс, А. Шавлов . Радіоспектроскопія. - М.: Изд-во іноз. лит., 1959.
• Ч. Таунс. Отримання когерентного випромінювання з допомогою атомів і молекул. (1966).
• Ч. Таунс. Квантова електроніка і технічний прогрес. (1969).
• Д. Ренк, У. Уелч, Ч. Таунс. Молекули і щільні хмари в міжзоряному просторі. (1974).
• Ч. Таунс. Міжзоряні молекули. (1979).