Джанні Родарі

Джа́нні Рода́рі (італ. Gianni Rodari;народився 23 жовтня 1920, м. Оменья, Італія — помер 14 квітня 1980, Рим) — італійський письменник, журналіст. Найбільше визнання отримав завдяки казкам та книгам для дітей. Твори Джанні Родарі перекладені багатьма мовами світу.

Біографія

Джанні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися їхньою матір'ю в її рідному селі в провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні поступив до семінарії, провчився там три роки і отримав диплом вчителя. У віці сімнадцяти років він вже почав викладати у початкових класах в селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд. У 1939 році Родарі поступив на навчання до Міланського університету.

Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він поступив на роботу до одного з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре у нацистському концтаборі Джанні Родарі у 1944 році вийшов з фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де брав участь в італійському русі опору.

У 1948 році Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» (італ. L’Unità) і водночас почав писати оповідання для дітей. У 1950 році він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» (італ. Il Pioniere). У 1951 р. Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».

У 1952 році він вперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. У 1953 р. одружився з Марією Терезією Феретті, яка 4 роки по тому народила йому дочку, Паолу. У 1957 р. після офіційного іспиту Родарі був визнаний професійним журналістом.

У 1966-1969 рр. Родарі працював над спільними проектами з дітьми. У 1970 році за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Крістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладатися на багато мов світу.

У 1979 році, після чергової подорожі до СРСР, його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. 1980 р. у Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.

Бібліографія

• Збірка «Книжка веселих віршів» (Il libro delle filastrocche, 1950)
• «Порада піонеру», (Il manuale del Pionere, 1951)
• «Пригоди Цибуліно» (Il Romanzo di Cipollino, 1951; Le avventure di Cipollino у 1957)
• Збірка віршів «Поїзд віршів» (Il treno delle filastrocche, 1952)
• «Джельсоміно у Країні брехунів» (Gelsomino nel paese dei bugiardi, 1959)
• Збірка «Вірші в небі і на землі» (Filastrocche in cielo e in terra, 1960)
• Збірка «Казки по телефону» (Favole al telefono, 1960)
• «Джип в телевізорі» (Gip nel televisore, 1962)
• «Планета новорічних ялинок» (Il pianeta degli alberi di Natale, 1962)
• «Подорож Блакитної Стріли» (La freccia azzurra, 1964)
• «Які бувають помилки» (Il libro degli errori, Torino, Einaudi, 1964)
• Збірка «Торт у небі» (La Torta in cielo, 1966)
• «Як подорожував Джованніно на ім'я Нероба» (I viaggi di Giovannino Perdigiorno, 1973)
• «Граматика фантазії» (La Grammatica della fantasia, 1973)
• «Жив-був двічі барон Ламберто» (C'era due volte il barone Lamberto, 1978)
• «Бродяги» (Piccoli vagabondi, 1981)

Дивись також

• 2703 Родарі — астероїд, названий на честь казкаря.