Елі Візель

Елі Візель (англ. Elie Wiesel; 30 вересня 1928 — 2 липня 2016) — єврейський, французький та американський письменник, журналіст, громадський діяч. Лауреат Нобелівської премії миру 1986 року. Писав на ідиш, французькою і англійською мовами. Завдяки його публікаціям 1950-х років в світі поширилося визначення поняття Голокост. Професор гуманітарних наук Бостонського університету.

Біографія

Елі Візель народився 30 вересня 1928 р. у місті Сигіт (Мараморощина, Румунія) у єврейській сім'ї. Отримав традиційну єврейську релігійну освіту.

У 1940 році Сигіт був приєднаний до Угорщини. Під тиском нацистської Німеччини у травні 1944-го всі євреї міста, включаючи трьох сестер Візеля і його батьків були депортовані в концентраційний табір Освенцім. У концтаборі загинули його мати і сестра. Візель з батьком були відправлені в трудовий табір, що становив частину Освенціма. Взимку 1944/1945 року їх переганяють з Освенціма в Бухенвальд (т. з. марш смерті), де незабаром після прибуття, в січні 1945 р., його батько гине від виснаження і хвороб.

У квітні 1945 Бухенвальд був звільнений військами союзників[1]. Візель потрапив до Парижу. У 1948—1951 роках Візель навчався в Сорбонні, де вивчав філософію, і після почав працювати журналістом. У 1955-му переїхав до Нью-Йорку, в 1963-му отримав американське громадянство.

Візель почав літературну кар'єру мовою їдиш (багато років співпрацював з різними періодичними виданнями цією мовою), потім писав головним чином французькою, а в останні роки англійською мовою. Свою першу книгу опублікував в Аргентині ідишем під назвою «І світ мовчав» у 1956 р. Скорочений і адаптований варіант французькою мовою вийшов в 1958 у під назвою «Ніч» із вступним словом Франсуа Моріака і відразу ж приніс авторові широку популярність. Книга була переведена 18 мовами.

Візель — автор понад 40 книг. Багато творів Візеля присвячені голокосту, єврейській культурі (автобіографічний роман ідишем «І світ мовчав», 1956; «Світанок», 1961; «День», 1961; «Пісня мертвих», 1966; «Жебрак з Єрусалиму», 1968; «Через покоління», 1970; «Євангеліє пошматованого єврейського поета», 1980; «Сутінки», 1987). У 1965 р. Візель здійснив поїздку по Радянському Союзу з метою отримати достовірні відомості про становище євреїв в СРСР, під час якої зустрівся з тисячами представників єврейської громади. Під враженням від побаченого і почутого Візель написав вийшла в світ роком пізніше книжку «Євреї мовчання», в якій закликав міжнародну громадськість допомагати євреям СРСР, протестувати проти політики радянської влади.

Візель викладав у Єльському, Бостонському, Джорджтаунському університетах. Візель відомий своєю громадською діяльністю. Він очолював Президентську комісію з голокосту, в 1980—1986 роках був головою Американської меморіальної ради з голокосту. У 1985 р. нагороджений золотою медаллю Конгресу США, в 2006 році удостоєний звання почесного лицаря Великобританії.

1 лютого 2007 22-річний заперечувач Голокосту Ерік Хант спробував викрасти Візеля під час «Конференції з проблем обмеження насильства у світі» в Бостоні. Через кілька тижнів поліція Нью-Джерсі заарештувала Ханта, що втік з місця події. Візель стверджує, що і раніше він отримував погрози від заперечувачів Голокосту.

Візель став ініціатором міжнародної кампанії на підтримку Михайла Ходорковського, початої в червні 2010 року.