Федір Тютчев
- Дата народження:
- 05.12.1803
- Дата смерті:
- 27.07.1873
- Додаткові імена:
- Fjodor Tjuttschew, Федор Тютчев, Фёдор Иванович Тютчев, Fjodor Iwanowitsch Tjuttschew, Fyodor Tyutchev, Фёдор Иванович Тютчев
- Категорії:
- Академік, Віршописець, Дипломат, публіцист
- Громадянство:
- російська
- Кладовище:
- Встановіть кладовищі
Фе́дір Іва́нович Тю́тчев (*23 листопада (5 грудня) 1803, село Овстуг, тепер Жуковського району Брянської області Росії — †15 (27) липня 1873, Царське Село, тепер місто Пушкін Ленінградської області Росії) — російський поет, дипломат.
Біографічні відомості
Федір Тютчев мешкав у Мюнхені, Турині, був знайомий з Генріхом Гайне, Фрідріхом Шеллінгом. У літературному житті не брав участь і літератором себе не називав. Збереглося близько 400 його віршів, рядки яких часто цитуються в Росії.
Творчість
Ранні вірші створював у руслі поетичної традиції XVIII століття. У 1830-х роках у його віршах сильними є традиції європейського (особливо німецького) романтизму. Це філософська (медитативна) лірика, основні теми якої: міркування про світобудову, людську долю, природу. У 40-ві роки написав кілька політичних статей, присвячених проблемі взаємин Росії та Західної цивілізації. У 1850-х роках Тютчев створив низку пронизливих любовних віршів, у яких кохання осмислюється як трагедія. Ці вірші пізніше об'єднані в так званий «денисьєвский цикл», присвячений коханій жінці поета Олені Денисьєвій. У 1860-1870-і роки у творчості Тютчева переважали політичні вірші.
Один із найвідоміших віршів: «Silentium!» — гіркий заклик до мовчання, жаль про те, що одна людина ніколи не зможе до кінця зрозуміти іншу. Рядок «Думка висловлена є неправда» (в оригіналі — «Мысль изреченная есть ложь») — один із часто цитованих афоризмів Тютчева, поряд із «Розумом Росію не зрозуміти» і «Нам не дано вгадати, як слово наше відгукнеться».
Першим науковим виданням поетичної, публіцистичної та епістолярної спадщини Тютчева став шеститомник «Повне зібрання творів і листи» (рос. «Полное собрание сочинений и письма»), виданий до 200-річчя з дня народження поета в 2002–2004 роках у Москві. До першого тому увійшли вірші 1813–1849 років, до другого — вірші 1850–1873 років, до третього — публіцистичні твори. Останні три томи відведено листам: відповідно 1820–1849, 1850–1859 та 1860–1873 років.
Українською мовою вірші Тютчева перекладали Павло Грабовський, Максим Рильський та ін.
Вшанування
На честь поета та дипломата названо астероїд головного поясу, відкритий 3 жовтня 1981 року.
1982 року в Москві у видавництві «Советский писатель» побачив світ роман Юрія Когінова «Віща душа», присвячений Тютчеву. Цей роман, суттєво допрацьований, перевидано 1998 року в серії «Російські письменники в романах» під назвою «Пристрасть таємна».
Джерело: wikipedia.org
немає місць
Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
---|---|---|---|---|
1 | Элеонора Тютчева | Дружина | ||
2 | Эрнестина фон Пфеффель | Дружина | ||
3 | Николай Тютчев | Дядя | ||
4 | Мико́ла I Рома́нов | Знакомый, Единомышленник | ||
5 | Heinrich Heine | Знакомый | ||
6 | Iwan Turgenew | Знакомый |
Не вказано події