Ганна Борисоглібська

Ганна Іванівна Борисоглібська (справжнє прізвище Сидоренко-Свидерська; *1 (13) липня 1868, Себеж — †26 вересня 1939, Київ) — українська актриса театру та кіно. Білоруска.

Біографія

Народилася 1 (13 липня) 1868 року у місті Себежі Вітебської губернії (тепер Псковської області) в сім'ї службовця. Разом з батьками переїхала до міста Ізюма на Харківщині, де й пройшло її дитинство. Освіту здобула в Харкові в школі «Благодійного товариства».

В 1886 році склала при Харківському університеті іспит на звання народної учительки, того ж року почала учителювати в селі Новоселівці Ізюмського повіту на Харківщині.

Театром захоплювалася з дитинства. В аматорських гуртках міста Слов'янська, де Ганна Іванівна жила з сім'єю, з великим успіхом грала ролі Одарки («Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка) і Терпилихи («Наталка Полтавка» Котляревського). На запрошення Марка Кропивницького в 1888 році вступила на професійну сцену, на все життя зв'язавши свою долю з українським театром. У трупі Кропивницького працювала до 1902 року, потім чотири роки в трупі Саксаганського і Карпенка-Карого, в 1906–1907 роках гастролювала з трупами Шатківського і Колесниченка. В 1907–1917 роках працювала в першому українському стаціонарному театрі у Києві під керівництвом Миколи Садовського.

Створила велику галерею яскравих сценічних образів в театрі: Риндичка, Текля, Гапка, Варвара («По ревізії», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Зайдиголова», «Чмир» Кропивницького), Секлета, Вустя («За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю…» Старицького), Ганна («Безталанна» Карпенка-Карого), мати (в п'єсах «Суєта» Карпенка-Карого і «Лісова пісня» Лесі Українки), Стеха («Назар Стодоля» Шевченка), Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного), Мазайлиха («Мина Мазайло» Миколи Куліша).

Після Жовтневого перевороту була одним із організаторів у Києві першого Державного українського театру імені Т. Шевченка (нині в Дніпропетровську). У 1920–1925 роках перебувала на Західній Україні, де виступала в різних театральних трупах.

З 1925 року і до кінця життя працювала в Київському театрі імені І. Франка. Тут вона створила образи у п'єсах: Орина («97» Куліша), Клара («Страх» Афіногенова), Марфа, Варвара («Правда», «Богдан Хмельницький» Корнійчука).

народна артистка УРСР (з 1936 року).

Жила в Києві. Померла 26 вересня 1939 року.

Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2). Могила охороняється Спілкою театральних дічів України.

Ролі

• Ганна («Безталанна» Івана Карпенка-Карого)
• Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного)
• Хівря («Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького)
• Клара («Страх» Олександра Афіногєнова)
• Марія Тарасівна, Варвара («Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука)