Георгі́й Якуто́вич

Георгі́й Вя́чеславович Якуто́вич (14 лютого 1930, Київ — 21 листопада 2000, Київ) — український митець-графік, ілюстратор, майстер ліногравюри, ксилографії та офорту, художник кіно. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1968), Народний художник УРСР (1990), Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (1988), Професор Академії мистецтв України (1995). Член Національної спілки художників України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1983, 1991).

Студіював мистецтво в Київському художньому інституті (1948–1954, клас І. Плещинського). Працював у техніках книжної і станкової графіки, а також у сфері кіномистецтва. Перебував під впливом творчості Георгія Нарбута та школи «бойчукістів», а також надихався фольклорним монументалізмом і простотою творчості Дієго Рівери.

Відомий майстерними графіками (переважно дереворитами) до «Фата моргана» М.Коцюбинського (1957), «Ярослав Мудрий» і «Свіччине весілля» І.Кочерги (1962), «Козак Голота» М.Пригари (1966), «Захар Беркут» І.Франка (1972), «Кленові листки» В.Стефаника, «Повість про Ігорів похід» (1977), «Слово минулих літ» (1981) та чимало інших вид.

Крім книжної графіки, створив окремі гравюри на історичні теми: «Іван Вишенський», «Олег Гориславич» тощо, а також цикли на теми українських народних казок, старовинної української музики; листівки на мотиви українських народних пісень: «Марічка» (1960), «Є у мене топір…» (1963); брав участь у створенні фільму «Тіні забутих предків» (режисер С. Параджанов, 1964).

Працював багатьма графічними техніками дерево- і лінориту та гравюри на металі, вдало поєднуючи реалізм з різними формальними спрощеннями, що притаманні графічним технікам, завдяки чому його графіки мають вигляд наскрізь сучасних, модерністичних творів. Особливо корисно на його стилі відбився вплив гуцульського народного мистецтва з логістикою його геометричних форм.

Автор спогадів про С. Параджанова «Незакінчена сповідь» (у книзі «Сергій Параджанов. Злет. Трагедія. Вічність». — К., 1994).

Батько художника Сергія Якутовича.

Помер 21 листопада 2000 року в Києві, де і похований на Байковому кладовищі.

Фільмографія

Оформив фільми:

• «Тіні забутих предків» (1964, у співавт.),
• «Захар Беркут» (1971).

Був мистецьким консультантом стрічок «Камінний хрест» (1968, у співавт. з К. Стефаник), «Гетьманські клейноди» (1993).