Гюнтер-Ебергард Висліцені

Гюнтер-Ебергард Висліцені (нім. Günther-Eberhardt Wisliceny; нар. 5 вересня 1912, Регуловкен, Східна Пруссія — † 25 серпня 1985, Ганновер) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, СС-оберштурмбаннфюрер Ваффен-СС (1944). Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944).

Біографія

Гюнтер-Ебергард Висліцені записався добровольцем до НСДАП, а згодом СС у 1933 році, а в 1938 отримав посаду в елітному полку «Дер Фюрер». У 1936 отримав звання СС-унтерштурмфюрера, з листопада 1940 — СС-оберштурмфюрер.

Участь у бойових діях взяв на посаді командира роти під час Балканської кампанії навесні 1941 року. З 1941 до 1943 бився на Східному фронті, під час німецько-радянської війни воював у Білорусі, під Смоленськом та Ржевом. З 1944 у Франції, чотири рази був поранений.

За видатні бойові заслуги командиром батальйону під час боїв на Курській дузі був удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста. 27 грудня 1944 нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста.

За бойові заслуги у боях в Арденнах, Угорщині та Австрії був удостоєний мечів до Лицарського хреста. В 1945 захоплений у полон американськими військами, утримувався в таборі військовополонених, був під слідством за військові злочини його дивізії в Тюле та Орадурі, однак у 1951 звільнений.

Військова кар'єра

• 18 березня 1933 — CC-Штурмманн
• 1 жовтня 1933 — CC-обершарфюрер
• 1 грудня 1933 — CC-гауптшарфюрер
• 10 березня 1935 — CC-Унтерштурмфюрер
• 9 листопада 1936 — СС-Оберштурмфюрер
• 2 квітня 1940 — СС-Гауптштурмфюрер
• 20 квітня 1943 — СС-Штурмбаннфюрер
• 20 квітня 1944 — СС-Оберштурмбаннфюрер