Ян Завейський
- Дата народження:
- 20.06.1854
- Дата смерті:
- 09.09.1922
- Додаткові імена:
- Jan Zawiejski, Jan Baptysta Feintuch, Ян Завейский
- Категорії:
- Архітектор
- Громадянство:
- поляк, єврей
- Кладовище:
- Kraków, Friedhof Rakowicki
Ян Завейський (пол. Jan Zawiejski, 20 червня 1854 Краків — 9 вересня 1922 там же) — краківський архітектор.
Походив із давньої краківської родини Файнтухів, частина якої змінила прізвище. Брат скульптора Мечислава Леона Завейського. Закінчив краківську гімназію св. Анни. Навчався в політехнічних університетах Мюнхена (1872–1873) і Відня (1873–1878). Серед віденських викладачів Завейського — Генріх фон Ферстель, Карл Кеніг. Стажувався в Берліні та у 1880–1882 у Ферстеля при будівництві Нового університету у Відні. Працював у Львові. У 1890–1894 роках викладав у Вищій промисловій школі Кракова. У 1896–1897 член Політехнічного товариства у Львові. Від 1900 року став міським архітектором Кракова. До 1900 року працював у стилях неоренесансу та необароко, пізніше — модерну. Брав участь у численних архітектурних конкурсах. Член журі конкурсу проектів реконструкції львівської ратуші, фасадів Національного музею на Вавелі (1912). Займався акварельним живописом, писав оповідання із життя Кракова. Кавалер ордена Франца-Йосифа. Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі у родинному гробівці, поле № 23.
Роботи
- Санаторій у Криниці, спроектований у стилі італійського неоренесансу спільно з Юліаном Недзельським (1884). Конкурсний проект. Експонувався у краківській Виставці польського мистецтва
- Парафіяльний костел у Криниці, спроектований спільно з Юліаном Недзельським.
- Театр ім. Ю. Словацького у Кракові (1889–1893).
- Фасади Палацу справедливості у Львові, на нинішній вулиці Князя Романа (збудовано до 1895, архітектор Франциск Сковрон).
- Жіноча школа у Кракові на Клепарському ринку, 18 (1901–1902).
- Дім Торгівельної академії на вулиці Капуцинській, 2 у Кракові (1904).
- Власний будинок на вулиці Біскупій, 2 у Кракові (1909–1910).
- Дім євангелістської громади у Кракові (1910–1911).
- Проект перебудови шпиталю на Вавелі для потреб Національного музею. Передбачав вибиття нових проходів для зміни планування на анфіладне, а також нове вирішення фасаду.
- Дім Художньо-промислової школи у Кракові (1913–1914).
- Житлові будинки у Кракові на вулицях Семирадського, 2, Гродській, 60, Кармелітській, 47.
- Дім для робітників у Дембніках.
- Перебудова плебанії костелу Святого Хреста у Кракові.
Нереалізовані
- Конкурсний проект будинку Галицької ощадної каси у Львові (1888). Не здобув призових місць, але був придбаний журі.
- II місце на конкурсі проектів Художньо-промислового музею у Львові (1889).
- II місце на конкурсі проектів Великого театру у Львові (1896).
- III місце на конкурсі проектів Торгово-промислової палати у Львові (1907, співавтор Роман Бандурський).
- Проекти низки споруд для медичних установ у Кракові. Це зокрема чотири павільйони для проживання хворих на інфекційні недуги. Також заклад для дезінфекції, ізолятор, бактеріологічна лабораторія, лабораторія для хворих на чуму, дім для працівників лікарні.
- I місце на конкурсі проектів будівлі Дирекції залізниць у Львові на розі нинішніх вулиць Листопадового чину і Гоголя (співавтор Роман Бандурський). Конкурс відбувся 1911 року. Серед семи проектів перше місце здобули два варіанти, виконані спільно Яном Завейським і Романом Банурським із застосуванням барокових та галицьких ренесансних мотивів. До спорудження однак прийнято позаконкурсний план Збіґнєв Брохвіча Левинського, реалізований 1913 року.
- II місце на конкурсі проектів готелю «Брістоль» у Кракові (1912, співавтори Роман Бандурський, Віктор Мярчинський).
- II місце на конкурсі проектів житлових будинків для «Великого Кракова» (1912).
- Конкурсний проект будинку Гірничої академії у Кракові (1913) Відзначений журі.
- Конкурсні проекти двох будівель — Окружної дирекції пошти і телеграфу, а також Поштової ощадної каси у Кракові. Здобули відновідно перше і друге місця на конкурсі 1922 року. Співавтор Роман Стадніцький.
Джерело: wikipedia.org
немає місць
02.06.1891 | Położono kamień węgielny pod budowę gmachu Teatru im. Juliusza Słowackiego w Krakowie
Budynek teatru wzniesiono w latach 1891-1893 na miejscu wyburzonego w 1892 kościoła Ducha Świętego. Budynek jest utrzymany w stylu eklektycznym z przewagą neobaroku (częstym w tym okresie w państwie habsburskim). Tę nową scenę narodową w Krakowie dla zespołu występującego przy ul. Jagiellońskiej zaprojektował Jan Zawiejski. Był to pierwszy budynek w Krakowie, który posiadał oświetlenie elektryczne. Początkowo nosił nazwę "Teatr Miejski", dopiero w 1909 otrzymał imię Juliusza Słowackiego.