Яросла́в Івашке́вич

Яросла́в Івашке́вич (пол. Jarosław Iwaszkiewicz; * 20 лютого 1894, село Кальник, нині Іллінецького району Вінницької області — † 2 березня 1980, село Стависько поблизу Варшави) — польський письменник, перекладач і громадський діяч.

Дитинство провів у Єлисаветграді, у родині своїх родичів Шимановських.

З 1909 року мешкав у Києві, навчався у 4-й гімназії.

1912–1918 роки навчався в Київському університеті (юридичний факультет) та консерваторії.

1918 року назавжди виїхав на історичну батьківщину.

Один із засновників літературної групи «Скамандр» (пол. Skamander). Автор поетичної збірки «Діонісій» (1922), роману «Честь і слава» (1956–1965), п'єси «Відбудова Блєндомиру» (1951), повістей «Панночка з Вілька», «Мати Йоанна від ангелів», «Дівчина і голуби». Перекладач поезій Т. Шевченка, М. Рильського.

Після тривалої перерви відвідав Україну в 1958, 1964, 1974 та 1977 роках.

Добре володів українською мовою. Я. Івашкевич: «У Києві вперше я слухав „Валькірію“ Вагнера в Київському оперному театрі восени 1912 року ми були на київському концерті Артура Рубінштейна. Таким чином, цей куточок української землі, цей таємничий сад прилучили мене до світу раніше від мене далекого — музики Вагнера» («Сади», 1974).

Для творчості Івашкевича характерні мотиви жорстокої любові і самотності. У 1930-ті роки творчість Ивашкевича досягає зрілості. Він публікує декілька нових поетичних збірок, пробує свої сили в драматургії. У поезії Івашкевича в основному переважає тон тривоги і занепокоєння, Івашкевич прагне створити у своїх творах атмосферу «містифікованої повсякденності». У цих творах оформився сам стиль письменника, визначальними рисами якого стали чуттєве, пластичне зображення, ліричність оповідання.

Твори, в яких відбито українську тематику

• 1920 — Зенобія. Пальміра (повість)
• 1924 — Місяць сходить (повість)
• 1952–1956 — Честь і слава (епопея у 3 томах)
• 1976 — Заруддя (історична повість)

• Сади (повість)
• Подорож по Україні (незавершений твір; збереглися розділи «Вступ», «Дашів», «Верхівня»; планувалися розділи «Кальник», «Іллінці», «Ставище», «Гайворон»)

Родина

Батько — Болеслав Івашкевич, бухгалтер на цукроварні в с. Кальник († 1902).

Троє сестер і брат.

Родина мешкала у Києві неподалік від костелу, на Кузнечній вулиці (тепер — вулиця Антоновича).