ua

Юзеф Бялиня-Холодецький

Добавить новую картинку!
Дата народження:
15.08.1852
Дата смерті:
30.01.1934
Поховання дата:
02.02.1934
Додаткові імена:
Józef Białynia Chołodecki
Категорії:
Історик, Дворянин, Письменник
Громадянство:
 поляк
Кладовище:
Lemberg, Lytschakiwski-Friedhof

Юзеф Домінік Бартоломей Бялиня-Холодецький гербу Бялиня (пол. Józef Dominik Bartłomiej Białynia-Chołodecki, *15 серпня 1852, Ставки, Австро-Угорщина — †30 січня 1934, Львів, Польща) — польський шляхтич, письменник, історик, учасник Січневого повстання 1863 року.

Народився 15 серпня 1852 року в селі Ставки, в Галичині у шляхетній родині. З часом сім'я переїхала до Львова.

Родина поляків Холодецьких, що володіла, зокрема, Цецівкою,[1] була дуже патріотичною. Його батько, який брав участь у двох повстаннях та був ув'язнений, а також інші близькі родичі, наприклад, його рідний дядько Томаш Холодецький, ветеран листопадового повстання, який після тривалого ув'язнення помер від важкої форми грипу. У віці 11 років брав участь у Січневому повстанні 1863 року як кур'єр, переважно по околицях Львова.

Він навчався в Стрию у початковій школі. У 1867 році помирає його батько Целестин Холодецький. Сім'я Холодецьких переїжджає до Львова, де він продовжив навчання у вищій школі (на сучасний манер — середня школа). У 1867 році, на той час, ще учнем вищої школи, він вступає до лав польської підпільної студентської організації, яка згодом була викрита та заборонена австрійською владою. 10 жовтня 1870 року склав випускні шкільні іспити у львівській вищій школі.

У 1870 році він вступив до Львівського університету, де вивчав право. Будучи студентом у Львівському університеті, Холодецький був найактивнішим членом академічного читального залу («Czytelnia Akademicka»), він брав активну участь у багатьох польських організаціях регіону. Університет закінчив в 1874 році.

Він почав працювати ще під час навчання у вузі, і вже у 1873 році, тобто ще за рік до отримання диплома юриста, Йозефа його було прийнято до дирекції львівської пошти. Спочатку він керував поштою в Черлянах, пізніше в Нижньові, Станіславі і, нарешті, у Львові.

У Чернівцях став співредактором видання «Gazeta Polska», а також став членом ради «Czytelnia Polska» та заснував бібліотеку. У 1880 році він став регіональним директором Комісарів поштової служби в Чернівцях, він швидко піднявся до щаблях поштової служби, поки він не став директором облікового департаменту львівської поштової служби.

У 1885 році історію «Czytelnia». Свої перші літературні твори, книги та брошури друкував у виданні «Gazeta Polska». Під псевдонімом Валенти Цвік (пол. Walenty Ćwik) у 1884 році він видав книгу про історію Буковини, у 1885 році — дослідження з історії польського флоту і польської артилерії в 1885 році та у 1888 році — біографію Генрі Шмітта. На початку 1900-х років друкувався ще під псевдонімом Бела Ренбович (пол. Bela Rębowicz). Він використовував вигадане ім'я, побоюючись репресій з боку австрійської влади. Нарешті, у якості відзнаки за його літературну діяльність, йому надається право на видання книг під своїм власним ім'zм.

Знову повертається до Львова. У Львові Холодецький приєднався до численних організацій, ставши президентом Поштового клубу, і він зміг створити ще багато інших організацій, які були здатними виступити на його підтримку. Він в усній формі «напав» на президента львівської служби пошти п. Сеферовича, в 1906 році за його активну діяльність у цій організації. Президент хотів дискредитувати його, але Холодецький заперечив свою провину та звинуватив Сеферовича у наклепі.

Холодецький був відомим у багатьох інтелектуальних колах та організаціях, у тому числі — Організація польської освіти, Геральдичної організації, дослідницької огранізації у Перемишлі, організація львівських істориків («Tow. Miłośników przeszłości Lwowa»). Цією останньою організацією було надруковано багато з його найвідоміших та знаменитих творів.

Між 1902 та 1908 роками Холодецький був «радником» президентів міста Львова. Під час Першої світової війни Холодецький був ув'язнений царською владою та відбував заслання у Києві. У 1918–1920 роках він брав участь в обороні Львова під час Польсько-української війни. Він також створює архів Першої Світової війни у Львові.

Як письменник, багато з робіт Холодецький було на тематику польського Листопадового повстання 1830 року та Січневого повстання 1863 року. Він написав також біографії багатьох видатних осіб, які віддали життя у боротьбі Польщі за незалежність. Крім того, Юзеф Холодецький був літописцем історії роду Холодецьких. Юзеф Холодецький помер у віці 81 року 30 січня 1934 року та похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Праці

  • Adolf Leopold Mussil de Mussilau (1915)
  • Aleksander Morgenbesser: życiorys na podstawie zapisków akt. (1893)
  • Alfred Brzeziński: przyczynek do dziejów obrony Zamościa (1910)
  • Banialuki Rolińskiego w świetle aktów procesu karnego przeci (1908)
  • Białynia-Chołodeccy: uczestnicy spisków, więźniowie stanu (1911)
  • Cmentarz stryjski we Lwowie (1913)
  • Czwarty pamiętnik zjazdów koleżeńskich byłych uczniów Gimnaz zest. (1910)
  • Dąb-Dąbczańscy i Jan Żalplachta-Zapałowicz: przyczynek do d. (1913)
  • Do dziejów drobnej szlachty Podola (1911)
  • Do dziejów poczty w Polsce (1899)
  • Eugeniusz Albert Ulatowski, więzień stanu i męczennik w swie (1918)
  • Henryk Schmitt: życiorys spisany na podstawie dokumentów
  • Jenerał Kołyszko i tegoż podkomendni na terytoryum Galicyi (1912)
  • Kamilla Poh.: szkic biograficzny (1896)
  • Ksiądz Jan Diugiewicz i tegoż męczennika śmierć w związku (1930)
  • Księga pamiątkowa opracowana staraniem Komitetu Obywatelskie (1904)
  • Księga pamiątkowa półwiekowego jubileuszu Gimnazyum im. Fran zestawił (1909)
  • Kult pamięci Adama Mickiewicza w Karolowych Warach (1894)
  • Lwów w listopadzie roku 1918 (1919)
  • Józef Białynia Chołodecki: biografia (1905)
  • Półwiekowa przeszłość Stowarzyszenia Katolickiej Młodzieży R oprac. (1906)
  • Przyczynek do dziejów wyprawy na Narajów r. 1846 (1910)
  • Rewizya w Kudryńcach w r. 1834 w świetle aktów procesu karnego (1910)
  • Sprawa cucyłowska r. 1848: (wspomnienie w sześćdziesiątą (1908)
  • Teatr Ludowy we Lwowie Bela Rębowicz (1902)
  • W dziesiątą rocznicę bitwy pod Zadworzem, Horpinem i Firlej. (1930)
  • W okowach do ślubu: wspomnienie z czasów procesu karnego (1911)
  • Wojenny posiew anioła śmierci i kult pamięci poległych (1926)
  • Wspomnienia z lat niedoli i niewoli : 1914–1918 (1919)
  • Z minionej doby: kilka wspomnień na tle zapisków prywatnych (1903)
  • Zborów, pole chwały czesko-słowackiego oręża (1924)
  • Zwierzęta przedpotopowe i inne jakie wyniszczył lekkomyślnie (1924)

Нагороди

  • Орден Відродження Польщі

 

Джерело: wikipedia.org

немає місць

    loading...

        22.01.1863 | The January Uprising

        The January Uprising (Polish: powstanie styczniowe, Lithuanian: 1863 m. sukilimas, Belarusian: Паўстанне 1863-1864 гадоў) was an uprising in the former Polish-Lithuanian Commonwealth (present-day Poland, Lithuania, Belarus, Latvia, parts of Ukraine, and western Russia) against the Russian Empire. It began on 22 January 1863 and lasted until the last rebels were captured in 1865.

        Розмістити спогади

        Ключові слова