Юзеф Богдан Залеський

Юзеф Богдан Залеський (також Йосиф; пол. Józef Bohdan Zaleski; 2 (14) лютого 1802, Богатирка — 31 березня 1886, Париж) — польський поет і громадський діяч.

Його батьком був Вавжинець Залеський, мати походила з молдовської родини — Марія Буркатовна, прадід був запорозьким козаком, його долю поет відобразив в думі «Зозулич».

Був 13 дитиною в сімї. Після його народження мати померла і батько віддав його на виховання родичам. 1812 року пішов до школи в Умані. Тут познайомився із Северином Гощинським та Михайлом Грабовським, з якими його пов'язувала подальша дружба. Не закінчивши школу разом з С. Гощинським в 1826 Богдан їде до Варшави. Він знайомиться з Казимиром Бродзінським.

Через недостатню кількість грошей починає працювати вчителем. Він взяв участь в Листопадовому повстанні. Після поразки повстання разом із сеймом змушений був виїхати в Париж де і завершилось його життя. Похований в Парижі. Посмертний портрет написала художниця, народжена у Златополі, — Анна Білінська.

Заприятелював в Парижі з Адамом Міцкевичом. В Парижі був в колі польських емігрантів. Наприкінці життя цікавився релігією, мав на думці стати монахом.

Творчість

Під час проживання в Умані був зачарований народними думами та співом лірників про козацькі подвиги та козацьких гетьманів. Цікавився козацьким минулим. Створив ряд дум присвячених козацькій тематиці та козацьким подвигам.

Є засновником «української школи» в польській літературі і співцем «козацького романтизму». Поклав свої історичні думи на музику українських дум. Думи Залеського тісно пов'язані з Україною і характеризують його як Співця Степу.

Козацькій темі присвятив:

10 дум :

• З Савур Могили або дума про першого гетьмана.
• Дума «Лях Сердечний»
• «Люлі-люлі немовляті Івоні»
• Дума про Мазепу
• Дума про гетьмана Косинського
• Дух степу
• Хотинська битва
• Степ
• Подвійний кінець
• Смутна Краковянка (Княжна Ганка Ружинська)
• Зозулич
• Золота дума

3 рапсодії:

• Ян Бенявський (про сина чигиринського старости)
• Демян князь Вишневецький 1826
• Трахтемирівський монастир

2 історичні пісні:

• Чайки (про похід Конашевича на Синоп)
• Третій штурм Ставище

5 поезій:

• До Польки (Золотаренко в Варшаві)
• Гей, гей Батьку Отамане!

1 колискову:

• «Люлі-люлі немовляті Івоні»

2 українські народні пісні:

• Похід
• Виїзд без повернення

Опис Запорозької Січі Богданом Залеським

В пояснені до думи Зозулич Залеський писав в листі Адаму Міцкевичу, що в цій думі відображена доля його прадіда. І дає короткий опис Запорозькій Січі: він описує січ, як величезний чоловічий монастир з чіткими правилами. Козаки, якщо вони не знаходилися в військових походах проти невірних, займалися ловлею риби, полюванням і виготовленням «чайок». Жінкам в Січ вхід був заборонений. В кінці року, під час вибору старшини міг кожний повернутися на Україну, так як кожний заслужив в походах на власну домівку і жінку. Кожний добровільно міг прийти в Січ, та занести себе в реєстрову книгу. Частина козаків мали в Січі свою батьківщину, це були діти без батьків, яких присилали в Січ або яких козаки підбирали в походах, їх виховували в Січі старі посивілі вояки. Для цих дітей Степ був батьком, а Січ — мати. Їм давали придумані імена найчастіше називали назвами птахів або просто зозуличами. З таких дітей виростали найкращі козаки віддані своєму козацькому кошу.

Одним з них був прадід Богдана Залеського.