Юзеф Дверницький
- Дата народження:
- 19.03.1779
- Дата смерті:
- 23.11.1857
- Додаткові імена:
- Józef Dwernicki, Ю́зеф Дверни́цкий
- Категорії:
- Дворянин, Полководець, учасник визвольної боротьби
- Громадянство:
- поляк
- Кладовище:
- Łopatyn, cmentarz (pl)
Юзеф Дверницький (пол. Józef Dwernicki; *19 березня 1779 року, Варшава, †23 листопада 1857 року, Лопатин в Галичині) — польський військовик, генерал, кавалерійський командир під час польського повстання 1831 року.
Належав до старого шляхетського роду Дверницьких, гербу Сас. У дванадцять років пішов добровольцем до війська, до кінної артилерії, але через рік покинув службу. У 1809 році разом з набраним особисто кінним відділом вступив до війська Князівства Варшавського, що вело війну із Австрією. Під час війни отримав звання капітана й золотий хрест ордена Virtuti Militari. У 1812 році він взяв участь в поході Наполеона на Москву, під час відступу французької армії командував полком та заслужив Срібного Хреста Virtuti Militari та французький орден Почесного Легіона. Він взяв участь у кампанії 1813 - 1814 років, в тому числі у Лейпцигській битві 1813 року.
Після повернення до Польщі отримав командування уланським полком. Через свою репутацію доброго кавалериста великий князь Костянтин доручив йому укласти кавалерийський устав для армії Царства Польського, а тоді він працював над перекладом уставів Російської армії. Звання бригадного генерала було йому надане в 1829 році, але через відсутність відповідної вакансії продовжував командувати полком (3-й кінно-єгерський полк Царства Польського).
З початком повстання 1830-1831 року займався розбудовою кавалерії польської армії, до січня 1831 року підготувавши 18 нових боєготових ескадронів. 14 лютого 1831 року командував польським корпусом, що розбив під Сточком кінно-єгерську російську дивізію генерала Гейзмара. У дальшій битві під Новою Вєссю переміг російський корпус генерала Крейца. На початку квітня 1831 року очолив експедицію на Волинь, де після боїв з корпусом генерала Ридіґера був змушений перейти через австрійський кордон і був інтернований.
З Австрії Дверницький у 1832 році перебрався до Франції, де у 1832 - 1834 очолював Польський національний комітет. У 1836 р. він був висланий з Франції за звинуваченням у підготовці повстання і переїхав до Англії. У 1848 році він повернувся до австрійської Галичини. В останні роки свого життя він написав мемуари, опубліковані в 1870 році. Помер у 1857 році.
Дверницький вважається найкращим кавалерийським генералом польського повстання 1831 року.
Джерело: wikipedia.org
немає місць
| Iм'я зв'язок | Тип відносин | Опис | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 |  | Napoleon Bonaparte | Командир | |
| 2 |  | Karol Różycki | Солдат |
29.11.1830 | November Uprising
The November Uprising (1830–31), Polish–Russian War 1830–31 also known as the Cadet Revolution, was an armed rebellion in the heartland of partitioned Poland against the Russian Empire. The uprising began on 29 November 1830 in Warsaw when the young Polish officers from the local Army of the Congress Poland's military academy revolted, led by lieutenant Piotr Wysocki. They were soon joined by large segments of Polish society, and the insurrection spread to the territories of Lithuania, western Belarus, and the right-bank of Ukraine. Despite some local successes, the uprising was eventually crushed by a numerically superior Imperial Russian Army under Ivan Paskevich. Czar Nicholas I decreed that henceforth Poland was an integral part of Russia, with Warsaw little more than a military garrison, its university closed.
14.02.1831 | Bitwa pod Stoczkiem
Bitwa pod Stoczkiem rozegrana została 14 lutego 1831 między samodzielnym korpusem pod dowództwem Józefa Dwernickiego a częścią (2 pułki) rosyjskiej dywizji strzelców konnych Fiodora Geismara.
19.02.1831 | Powstanie listopadowe: zwycięstwo powstańców w bitwie pod Nową Wsią
Bitwa pod Nową Wsią odbyła się 19 lutego 1831 roku w czasie powstania listopadowego. Rozegrała się między wojskami polskimi a rosyjskimi. Wygrali ją Polacy pod dowództwem generała Józefa Dwernickiego.