Ка́роль Міку́лі

Ка́роль Міку́лі (* 20 жовтня 1821, Чернівці — † 21 травня 1897, Львів) — композитор, диригент, педагог, музичний фольклорист та музично-громадський діяч. За походженням — вірменин.

Народився у Чернівцях. Спочатку вивчав медицину у Віденському університеті, а потім переїхав до Парижу.

З 1844 року присвятив себе музиці і ретельно займався фортепіанною грою з Ф. Шопеном та теорією композиції з Г. Ребером. У 1848 році повернувся на батьківщину і почав виступати у концертах як піаніст. Набув широкої популярності своїми концертами в Австрії, Румунії, Росії, Франції. У 1859 році успішно гастролював у Києві.

З 1858 року займав посаду директора Галицького Музичного Товариства у Львові. Диригував у концертах та одночасно виступав як піаніст, разом з тим, присвятив себе педагогічній діяльності та приділяв вільний час композиції, створюючи духовну, вокальну та інструментальну музику. У 1887 році заснував власну музичну школу, яку очолював до кінця свого життя. Його учнями були видатні органісти та музичні діячі: Рудольф Шварц, Мечислав Солтис, Ципріан Порумбеску та інші.

Деякі його фортепіанні твори носять відбиток впливу Шопена, а частково Шумана, дуже мелодійні, чудово гармонізовані, бездоганні за формою та фактурою. Деякі з них увійшли до програм фортепіанних класів.

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі, поле № 77. На стіні львівського вірменського собору встановлено епітафію зі скульптурним портретом митця (скульптор Ципріан Годебський).

Творчі здобутки музиканта

Композитор видав повне зібрання творів Шопена в 17 томах 1879 в Лейпцигу.

Він також є автором численних фортепіанних п'єс, творів для скрипки і кларнета, хорів, пісень, мазурок, полонезів, вальсів, обробок музичного фольклору різних народів.

Музикант написав багато пісень на слова польських, французьких, німецьких та румунських поетів.

Видав у Львові в 1850-1854 роках чотирма випусками «48 національних румунських арій» в обробці для фортепіано.

Перу Мікулі належить теоретична праця «Про канон», яка ще чекає вихід у світ.

Меценатська діяльність Мікулі

Перша бібліотека Буковини (тепер – Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича) була створена на кошти меценатів, серед них був і Карл фон Мікулі, який передав у фонд будівництва бібліотеки усю виручку (1030 флоринів) від своїх зимових концертів 1850-1851 рр.

Меценатом композитор проявив себе ще й тоді, коли заснував Фонд стипендій для бідних гімназистів. Кароль відразу пожертвував Фонду тисяч флоринів, а потім ще й перераховував кошти зі своїх концертів.

1889 за значні заслуги за розвиток музичної культури Кароля Мікулі нагородили Кавалерським хрестом Ордена Франца Йосифа. Вручаючи почесну нагороду, імператор назвав Кароля «найбільшим з тодішніх музикантів».

Пошанування Кароля Мікулі в Чернівцях

В австрійський період Чернівців центральний парк міста носив ім'я Мікулі, його іменем була назва вулиця міста.