Каспер Вайґель

Каспер Вайґель пол. Kasper Weigel (* 10 червня 1880 — † 4 липня 1941) — видатний польський вчений геодезист і фотограмметрист, доктор технічних наук (1909), професор (1912).

Закінчив 2-гу німецьку державну вищу гімназію (1898, тепер Львівська спеціалізована загальноосвітня школа № 8) та інженерний факультет Вищої політехнічної школи у Львові (ВПШ, з 1921 р. — Львівська політехніка) у Львові (1903). Учень геодезиста Северина Відта (*1862-†1912) та астронома Вацлава Ласки (*1862-†1943). У 1903–1908 рр. працював на будівництві залізниці Львів-Підгайці, потім з 1908 р. — асистентом, ад'юнктом і доцентом, а з 1912 по 1941 рр. — професором і третім завідувачем кафедри геодезії ВПШ.

У 1919 р. працює шефом геодезичної секції Міністерства громадських робіт Польщі, у 1920–1921 рр. — деканом комунікаційного відділення факультету водного і шляхового будівництва, а у 1929–1930 навчальному році — ректором, а у 1930–1931 навчальному році — проректором Львівської політехніки. Був також керівником Екзаменаційної комісії для приватних геодезистів у Львові.

Після входження Західної України до складу УРСР у вересні 1939 р. продовжує керувати кафедрою. Однак мирну працю перервала Друга світова війна. Під час німецької окупації Львова у ніч з 3 на 4 липня 1941 р. К. Вайґеля разом з єдиним сином магістром прав Юзефом Вайґелем (*1908) заарештували і разом з іншими львівськими вченими розстріляли на Вулецьких горбах. Могила невідома.

Автор коло 50 наукових праць і навчальних посібників з геодезії, вирівнювальних обчислень, фотограмметрії і математики, написаних німецькою, польською, англійською і французькою мовами. До цього часу не втратили свого значення його підручники «Rachunek wyrównawczy» (1923, 1926), «Miernictwo ІІ» (1926), «Geodezja(Miernictwo)» (1938).

Піонер та ініціатор застосування в Польщі фотограмметрії, трилатерації та інтерферометрії для вимірювання віддалей. Під його керівництвом проводились значні польові науково-виробничі роботи. Було виконано фототеодолітне знімання і складена карта східної частини Високих Татр (1917–1927), інварними дротами виміряно Коломийський базис (1929–1930), побудовано і відспостережено у Львові мережу тріангуляції у вигляді центральної системи навколо пункту Піскова гора нім. Sandberg (1932), а у 1934–1938 рр. разом з іншими кафедрами геодезичного відділення складено карту Львова за результатами аерофотознімання 1933 р.

Член Державної Геодезичної Ради, член Академії технічних наук, голова секції геодезії і геофізики Польської Академії Наук, член Постійної комісії Міжнародної геодезичної і геофізичної спілки (МГГС), член Міжнародного фотограмметричного товариства (МФТ), член-засновник і перший голова Польського фотограмметричного товариства (1930–1939), член наукових товариств у Львові і Варшаві тощо. Учасник конгресів МГГС (1927, 1930) і МФТ (1926, 1930, 1938).

Довголітній куратор товариства Братньої допомоги студентів, Технічного хору студентів і Спілки студентів-геодезистів Львівської політехніки, віцеголова Літературного казино тощо. Належав і до багатьох культурних товариств, а як великий шанувальник музики, брав участь у концертах і сам складав твори, які пізніше виконував студентський хор.

Учні

Серед його учнів велика плеяда польських і українських вчених. У Польщі це Едмунд Вільчкевіч (*1891-†1946), Міхал Францішек Пашкевіч (*1896-†1966), Збігнєв Скоупскі (*1903-†1985), Юзеф Кожуховскі (*?-†1968), Юзеф Різнер (*1881-†1955), Ян Цісло (*1912-†?), Тадеуш Каліш (*1905-†1972), Мечислав Врона (*1903-†1961), Роман Глібовіцкі (*1911-†1999), Роман Ґалас (*?-†?), Юзеф Адамскі (*?-†?), Валенти Шпунар (*1904-†1989), Чеслав Камеля (*1910-†1992) та інші. У Канаді працював Теодор Блахут (*1915-†2004), у Венесуелі — Бернард Вагль (*?-†?), в Африці — Оскар Бальцар (*?-†?), а у США — Роман Кароль Хроущ (*1914-†?) і Орест Макар (*1909-†1969). До речі, професор Сент-Люїського університету Орест Степанович Макар після Другої світової війни повернувся до Львова і працював на кафедрах аерофотогеодезії і геодезії геодезичного факультету Політехнічного інституту.

В пам'яті нащадків

Ім'я вченого достойно шанується сучасними геодезистами Польщі і України.

У Вроцлаві його ім'я присвоєно геодезичному технікуму (1972), а у Жешуві він став патроном кафедри геодезії на Відділі будівництва і інженерії середовища місцевої політехніки.

Не забула свого третього завідувача і кафедра геодезії Львівської політехніки, яка 7 червня 1991 р. провела засідання, присвячене його пам'яті (з нагоди 50-ліття від дня смерті), на якому були присутні і виступили віце-консул Республіки Польща Добєслав Жемєнєвскі, представники товариств польської культури Львівщини Станіслав Черкас та проф. Лєшек Мазепа і «Ческа беседа» О. Дрбал. З доповіддю про життя і діяльність вченого виступив доц. Р. С. Сидорик (*1930-†1998). На цьому засіданні вперше після Другої світової війни був показаний громадскості бронзовий бюст проф. К. Вайґеля (1930 р.) роботи доцента Львівської політехніки скульптора Яна Нальборчика (*1870-†1948). Співробітники кафедри брали участь і в Українсько-польському симпозіумі, присвяченому пам'яті проф. К. Вайґеля, який відбувся 19 — 23. листопада 1995 р. у Львові. Серед членів оргкомітету були А. Л. Островський (*1923-†2008), К. Р. Третяк, О. Й. Дрбал та І. С. Сідоров. На симпозіумі виступили А. Л. Островський та О. Й. Дрбал. Учасники симпозіуму взяли участь у поминальному Богослужінні в Архікафедральній базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії, поклали квіти до Пам'ятного хреста на місці загибелі К. Вайґеля та інших львівських вчених на Вулецьких горбах та взяли активну участь у відкритті (20 листопада) меморіальної дошки вченому (скульптор Василь Ярич, архітектор Михайло Бендина) на будинку по вул. Саксаганського, 3, де він мешкав.

Література

• ДРБАЛ О. Вайгель Каспар. — В кн.: БУЦКО М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : Біограф. довідник. — Львів, 1994. — С. 33-34. — Літ. 2. — ISBN 5-7707-5706-Х.
• ДРБАЛ O.Й. Визначний польський геодезист Каспар Вайгель (1880–1941) // Геодезія, картографія та аерофотознімання (м. Львів). — ISSN 0130-1039. — 1993. — Вип. 55. — С. 143–146. — Літ. 16.
• ДРБАЛ А. Каспар Вайгель // Львівський політехнік (м. Львів). — 17.06.1991. — № 9/1997. — С. 4.
• ДРБАЛ О. Пам'яті видатного вченого // Львівський політехнік (м. Львів). — 8. 12. 1995. — № 33/20111. — С. 1 : 1 іл., 3.
• ДРБАЛ А., КОЦАБ М. Професор Каспер Вайґель (1880–1941) — третій завідувач кафедри геодезії // Геодезія, картографія та аерофотознімання (м. Львів). — ISSN 0130-1039. — 2011. — Вип. 74. — С. 161–169 : 2 іл. — Літ. 48.
• DRBAL A., SZYMAŃSKI W. Profesor Dr Kasper Weigel // Gazeta Lwowska (м. Львів). — 15.12.1995. — Nr 21 (116). — S. 4 : 1 il.
• ELZNIC V. Prof. Dr. Kasper Weigel — oběť války // Zeměměřický obzor (м. Прага). — 1947. — № 4. — S. 64.
• KAMELA Cz. Kasper Weigel (1880–1941) w setną rocznicę urodzin // Geodezja i kartografia (м. Варшава). — ISSN 0016-7134. — 1980. — № 2. — S. 63-64: 1 il.
• KAMELA Cz. Lwowska szkoła geodezyjna w latach 1918–1939 // Zeszyty naukowe Akademii górniczo-hutniczej im. Stanisława Staszica. Nr. 916. Geodezja (м. Краків). — 1981. — № 63. — S. 258, 261–263.
• KAMELA CZ., SZPUNAR W. Lucjan Grabowski — Kasper Weigel — wybitni geodeti, pamiętni ludzie. — Warszawa: Muzeum techniki, b.r. — S. 10-16: 1 il.
• КАФЕДРА ГЕОДЕЗІЇ 135 РОКІВ : Історико-бібліографічний нарис / В. Ващенко, О. Дрбал, В. Колгунов, О. Мороз, В. Тарнавський ; За редакцією О. І. Мороза. — Львів: Львівська політехніка, 2006. — С. 6, 30, 31: 1 іл., 129, 130, 131, 132.
• KRAWCZYK J. Geodezja Lwowska w czasie II wojny światovej // Geodezja i kartografia (м. Варшава). — ISSN 0016-7134. — 1991. — № 2. — S. 244, 245: 1 il., 246.
• KRAWCZYK J. Lwowska szkoła geodezyjna. — Warszawa, 1991. — S. 19-20.
• LWÓW : Ilustrowany przewodnik / Pod red. Jurija Biriulowa i Borysa Woznickiego. — Lwów; Wrocław: Centrum Europy ; VIA NOVA, 2001. — S. 86. — ISBN 966-7022-26-9 (Ukraina).
• POLITECHNIKA LWOWSKA. Jej stan obecny i potrzeby / O. Nadolski, K. Weigel, W. Wojtan, W. Derdacki, W. Jakób, E. Hauswald, K. Różycki, W. Stożek; Red. D. Szymkiewicz. — Lwów: Wydano staraniem grona profesorów, 1932. — 272 s.: 54 il. — Lit. 9.
• POPŁAWSKI Z. Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844–1945. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Ossolineum, 1992. — S. 140, 146, 150, 179, 183, 201, 205, 206, 220, 232, 253, 277, 282, 288, 303, 305, 315, 320–322, 324. — ISBN 83-04-03932-Х.
• PROGRAMY ROCZNE C. K. Szkoły Politechnicznej we Lwowie i Politechniky Lwowskie od r. 1898/1899 do r. 1939/40.