Казі́меж Айдуке́вич

Казі́меж Айдуке́вич (пол. Kazimierz Ajdukiewicz; * 12 грудня 1890, Тернопіль — † 12 квітня 1963, Варшава, Польща) — польський логік, філософ, семантик. Доктор філо­софії (1912), доктор габілітований (1920), професор (1925). Дійсний член Польської АН (1952).

Закінчив Тернопільську гімназію. Навчався у Львівському та в Ґеттінґенському (Німеччина, 1913—1914) університетах. Під час Першої світової війни воював у австрійській армії на Італійському фронті, 1919-1920 — у польській армії. 1920-1930-і належав до Львівсько-Варшавської школи логіки і семантики.

Працював доцентом кафедри філософії Львівського університету (1921—1925), професором Варшавського уніврерситету (1925–1928), завідувачем кафедри логіки (1928—1929) і професором (1939–1941) Львівського університету, завідувачем кафедри фізики Львівського медичного інституту (1944–19­45). Під час німецької окупації — службовець, викладав у підпільній польській школі.

Від 1945 — в Познанському університеті: завідувач кафедри теорії і методології науки (1945–1955), ректор (1948–1952). Від 1955 — професор кафедри логіки Варшавського університетуту й одночасно — завідуючий відділом логіки Інституту філософії та соціології Польської АН, заступник директора цього інститутуту (1954–1961). Засновник і редактор журналу (1954–1963). Займався теорією та методологією наук, розробив семантичну теорію мови і теорію дефініції вислову, дав філософічну оцінку й тлумачення досягнень загальної та математичної логіки.

Спадщина

З друку вийшло 115 праць Айдукевича польською, англійською, німецькою мовами і мовою есперанто. 1990 у Тернополі відбулися науково-методологічні чи­тання, присвячені 100-річчю від дня народження Айдукевича (їх матеріали опубліковані).