Казими́р Сіху́льський

Казими́р (Казімеж) Сіху́льський (пол. Kazimierz Sichulski) (17 січня 1879 Львів — 6 листопада 1942 там же) — визначний польський маляр і графік, народився у Львові; від 1911 року член товариства «Зеспул» (пол. Zespół), 1920—30 професор Державної промислової школи Львові, 1930—39 — Краківської академії мистецтв. У своїй творчості широко використовував галицькі мотиви, зокрема у нього багата гуцульська тематика («Похід з полонин», «Гуцульське весілля», «Баба з півнем», портрети гуцулів), народні мотиви в релігійних картинах («Гуцульська Мадонна»), символічні вітражі і мозаїки.

Казимир Сіхульський народився 17 січня 1879 року у Львові. Батько майбутнього митця працював тут інженером-залізничником.

Закінчивши гімназію, з 1899 року Сіхульський навчався у Львівському університеті, пізніше — у Краківській академії образотворчих мистецтв. Його викладачами, серед інших, були Я. Мегофер, Л. Вичулковський, С. Виспянський. У 1904 році Казимир Сіхульський разом з Михайлом Бойчуком були відзначені серед найкращих випускників Краківської академії срібними медалями.

Разом з Владиславом Яроцьким Сіхульський продовжив навчання у Віденській академії мистецтв та в академії Колароссі у Парижі.

Різдво 1904-го Казимир Сіхульський разом з В.Яроцьким, Ф. Паутшем та К. Фричем відзначив в Татарові, відкривши для себе мальовничу Гуцульщину. Цей гірський край відтоді займе важливу нішу у мистецтві художника.

У 1910-1930-х роках полотна Сіхульського гуцульської тематики експонуються на виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Голландії, Бельгії, Фінляндії, США. У цей період художник займається живописом, рисуванням карикатур, а також пробує себе в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — створює ескізи-картони килимів, вітражів, мозаїк.

У 1920-1930-х роках Сіхульський викладав малюнок у Львівській промисловій школі. В той час тут навчались Юзефа Кратохвиля-Відимська, Роман Сельський та інші.

В час німецької окупації, 6 листопада 1942 року, після тяжкої хвороби художник помер. Був похований в родинному склепі Лангнерів на Личаківському цвинтарі.