Лешек Колаковський

Лешек Колаковський (пол. Leszek Kołakowski; 23 жовтня 1927, Радом — 17 липня 2009, Оксфорд) — польський філософ, фахівець з марксизму, довгий час — його прихильник, потім — різкий критик. Цю свою нову позицію Колаковській відкрито висловлює після 1968 року, коли він емігрував в США.

Народився в польському місті Радом у 1927 році, і початок Другої світової війни застав його у віці 12 років. Під час нацистської окупації школи були заборонені, і юний Лешек Колаковський навчався літературі й іноземним мовам самостійно. Крім того, йому дісталося кілька томів енциклопедії, і їх він теж жадібно читав. Як він розповідав згодом, він знав все на букву A, D і E, а на букву B і C — нічого.

Після війни Колаковський успішно закінчив Варшавський університет і став професором філософії, — дисципліни, яка за тодішнього прорадянського режиму була просотана комуністичною ідеологією. Спочатку Колаковський повністю поділяв комуністичні погляди і вступив у компартію — Польську об'єднану робочу партію.

Але поступово він розчарувався в комунізмі і став все різкіше критикувати режим. За це в 1966 році його виключили з партії, а ще два роки потому звільнили з роботи. Після цього він прийняв запрошення Каліфорнійського університету в Берклі, а потім влаштувався в Оксфорді, де викладав в коледжі All Souls.

Головною працею Лешека Колаковського став виданий 1978 року тритомник «Головні напрями марксизму. Виникнення. Розвиток. Занепад». Лешек Колаковський відстоював тезу про те, що жорстокість сталінізму була не спотворенням, але логічним наслідком марксистської теорії. Незважаючи на свої проникливі дослідження і неприйняття марксизму, Колаковський продовжує бачити в Марксі філософа, хоч і не розділяє його погляди.

На Заході Колаковський також здобув популярність як фахівець з Гуссерля. Як не дивно, але до Гуссерля Колаковський пред'являє претензії, фактично, з марксистських позицій. Так, він указує на те, що Гуссерль пропагує, нібито, «відхід від життя», оскільки у Гуссерля проблема перекидання моста від Я до суспільства, згідно з Колаковським, «нерозв'язна» (див. роботу Лешека Колаковського «Гуссерль і пошук визначеності», Нью-Гейвен 1975, с.80). Нам залишається, як вважає Колаковський, «або послідовний емпіризм, з його релятивістськими, скептичними результатами „або“ трансцендентальний догматизм, який не може насправді виправдати себе і залишається, врешті-решт, довільним рішенням» (там же, с.85).

У 1983 Колаковський був удостоєний європейської премії Еразмус.

У 2007 році він отримав престижну Єрусалимську премію, а незадовго до цього — ще 2 важливих нагороди: у 2004 році — Клуговську Премію бібліотеки Конгресу (Kluge Prize of the Library of Congress), а в 2006 році — медаль св. Георгія.

Останніми роками він писав п'єси і короткі оповідання, а також цікавився питаннями релігії.