Ліліан Беттанкур

Ліліан Беттанкур (фр. Liliane Bettencourt; нар. 21 жовтня 1922, Париж, Франція — пом. 21 вересня 2017, там само) — французька підприємниця та мецентат. Беттанкур — співвласниця заснованої її батьком компанії L'Oréal. Статки Беттанкур оцінюють у 39.5 млрд. доларів США, вона є однією з найбагатших жінок у світі.

Біографія

Беттанкур народилась у Парижі. Вона — єдина дитина Ежена Шюллера, засновника L'Oréal. Мати Ліліан померла у 1927 році, коли дівчині було лише 5 років, і вона дуже зблизилась з батьком, котрий після цього більше не женився. У віці 15 років вона почала працювати у компанії батька.

У 1950 році вона вийшла заміж за французького політика Андре Беттанкура, котрий у 1960-х працював міністром, а у 70-х став заступником голови L'Oréal. Беттанкур був членом La Cagoule, французької фашистської групи, котру в 1930-х батько Ліліан фінансував і підтримував, співпрацюючи з нацистами під час Другої світової війни. Після війни Андре, як і іншим членам La Cagoule, було надано притулок в L'Oréal, де він зміг позбутися слідів свого минулого. Врешті-решт, подружжя оселилось в особняку, збудованому в 1951 році. 10 липня 1953 року у них народилась єдина дочка Франсуаза.

У 1957 році Ліліан Беттанкур успадкувала L'Oréal після смерті її батька, ставши головним акціонером компанії. У 1963 році компанія стала публічною, хоча Беттанкур зберегла контрольний пакет акцій. У 1974 році вона обміняла майже половину своєї долі на три проценти акцій Nestle.

Благодійність

У 1987 році Ліліан Беттанкур спільно з чоловіком та дочкою заснували Беттанкур Шуеллер Фонд (la Fondation Bettencourt Schueller) для підтримки і розвитку медичних, культурних та гуманітарних проектів. Фонд заснований у Нейї-сюр-Сен (Франція).

Фонд, річний бюджет якого становить £ 160 млн, виділяє близько 55 % своїх коштів на наукові дослідження та освіту, 33 % на гуманітарні і соціальні проекти та 12 % на культуру та мистецтво. Фонд є спонсором премій для вчених різних сфер. Наприклад, «Премія для науки про життя» є щорічною премією для передових європейських біомедичних дослідників віком до 45 років. Переможці одержують € 250 000 для підтримки наукових робіт.

Фонд профінансував будівництво нового крила в музеї Мармоттан-Моне.

Публічність

Беттанкур в основному уникала уваги ЗМІ. Однак, з 2007 року, вона зіштовхнулась з прискіпливою увагою засобів масової інформації, котрі висвітлювали її стосунки з Франсуа-Марі Баньє та можливе фінансування нею консервативних французьких політиків, зокрема, президента Франції Ніколя Саркозі.

«Справа Беттанкур»

Вважають, що Беттанкур познайомилась з Франсуа-Марі Баньє, французьким письменником, художником і фотографом знаменитостей, у 1987 році, коли він фотографував її для французького журналу Égoiste. Пізніше Баньє і Беттанкур стали друзями, і вона стала його головним благодійником — сумарна вартість її подарунків склала € 1,3 млрд. Серед цих подарунків — поліс страхування життя на суму € 253 млн в 2003 році та ще один поліс за € 262 млн в 2006 році, 11 витворів мистецтва (у 2001 році), серед яких картини Пікассо, Матісса, Мондріана, Делоне і Леже, фотографію сюрреаліста Ман Рея і гроші.

У грудні 2007 року, всього лиш через місяць після смерті свого батька, Франсуаза Беттанкур Майерс подала позов проти Маньє, звинувативши його в abus de faiblesse (експлуатації фізичної або психологічної слабкості з метою особистої вигоди). У результаті було організовано розслідування; після допиту співробітників Беттанкур справу було передано до суду у вересні 2009 року. У грудні 2009 суд відклав рішення у цій справі до квітня 2010 (пізніше — до липня 2010) до отримання результатів медичного засвідчення психічного стану Беттанкур. Беттанкур відмовилась пройти перевірку.

Політичний скандал

У липні 2010 Беттанкур було втягнуто в політичний скандал після того, як стали доступними широкому загалу плівки, записи на котрих вважають розмовою між Беттанкур та її фінансовим консультантом. З цього аудіозапису випливає, що Беттанкур, можливо, ухилилась від сплати податків, зберігаючи значну кількість грошей на прихованих рахунках у швейцарських банках. Інший запис на плівці — начебто розмова між Беттанкур та Еріком Вертом, котрий вимагав для своєї дружини роботу, в той час як він займав посаду міністра і очолював гучні кампанії з вилову тих, хто ухилився від сплати податків в особливо значних розмірах. Крім того, Беттанкур одержала податкову знижку в € 30 млн під час перебування Верта на посаді міністра.

У червні 2010 року скандал набув ще більшого розмаху — після того, як колишній бухгалтер Беттанкур, Клер Трибу, зізналась в інтерв'ю сайту Mediapart, що французькі політики-консерватори одержували гроші в конвертах в особняку Беттанкур. Вона стверджувала, що Верт, діючи як казначей «Союзу за народний рух» (UMP), одержав конверт з € 150000 готівкою в березні 2007. За словами Трибу, сам Саркозі був частим гостем у домі Беттанкур в той час, коли він був мером Нейї-сюр-Сен з 1983 до 2002, і також одержував конверти з готівкою. Через декілька днів Клер поскаржилась на тиск зі сторони французької поліції, котра вимагала відмовитись від свідчень проти Саркозі. Саркозі та Верт відкидають звинувачення. Після цих звинувачень французька поліція провела рейд у домі та офісі де Местра, голови компанії, що керує статками Беттанкур.

Рейтинг Forbes

За даними журналу Forbes, Беттанкур знаходиться на 15 місці у списку найбагатших людей світу, її статки оцінюють у 23 мільярди доларів США. Вона є найбагатшою жінкою Європи; Беттанкур за багатством посідає третє місце серед жінок у світі. Серед французів Ліліан за багатством поступається лише Бернару Арно.

У 2005 Forbes розмістив Беттанкур на 39 позиції у рейтингу найвпливовіших жінок світу.