Марі Лафоре

Марі Лафоре (фр. Marie Laforêt, справжнє ім'я Майтена Думенаш, фр. Maïtèna Marie Brigitte Doumenach; 5 жовтня 1939, Сулак-сюр-Мер, департамент Жиронда) — французька співачка й актриса.

Біографія

У 1959 році, підміняючи хвору сестру, стала переможницею на співочому телеконкурсі юних обдарувань. Разом з тією ж сестрою Марі пішла на прослуховування до театру, де її помітив режисер Рене Клеман, що шукав героїню для свого нового фільму «На яскравому сонці» (1959). Зігравши в цій картині разом з Аленом Делоном, дівчина відразу стала знаменитістю і отримала багато ролей.

Кращі ролі зіграла в 1960-ті роки: Матильда де ла Моль в екранізації роману Стендаля «Червоне і чорне» (1961, режисер П'єр Кардинал), Марі-Шанталь в кримінальному трилері Клода Шаброля «Марі-Шанталь проти доктора Ха» (1965) , Ефтікія в картині Валеріо Дзурліні «Вони йшли за солдатами» (1965), Анжели в стрічці «Левіафан» (1962, режисер Леонард Кігель). Знімалася у фільмах свого чоловіка Жана-Габріеля Альбікоко.

У 1970-х роках майже не знімалася, повністю присвятивши себе естраді.

Починаючи з 1980-х років повернулася в кіно, активно знімалася в італійських фільмах і телесеріалах. Удача Марі Лафоре — роль Анни Антінарі в телесеріалі Луїджі Переллі «Спрут 3» (1987). Номінувалася на «Сезар» в 1988 році за виконання ролі Лотті у військовій комедії Жерара Морділла «Сміюся Фернан» (1987).

З 1978 року живе в Женеві, Швейцарія. Має швейцарське громадянство. Продовжує працювати на естраді як виконавиця пісень, зніматися в кіно і на телебаченні.